ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.09 Справа № 12/170/09
СуддяПозивач: Концерн “Міських теплових мереж” в особі Філії “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, вул.. Гвардійська, 137)
Відповідач: Фізична особа –підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя (69104, АДРЕСА_1)
про стягнення 484 грн. 85 коп.
суддя Владимиренко І.В.
Представники учасників:
від позивача –Лисенко Н.В., дов. № 4893/27-18 від 30.10.209року
від відповідача –не з’явився
До господарського суду Запорізької області 24.09.2009 року звернувся позивач –концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району з позовною заявою до відповідача – приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 484,85грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100221 від 01.11.2006р.
Ухвалою суду від 29.09.2009 року порушено провадження у справі № 12/170/09, судове засідання призначено на 21.10.2009 р.
Ухвалами суду від 21.10.2009р. та 11.11.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 24.11.2009р.
У судовому засіданні 24.11.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані судом, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідач у судові засідання не з’являвся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином шляхом направлення ухвал суду про порушення провадження у справі від 29.09.2009р.та відкладення розгляду справи від 21.10.2009р. та 11.11.2009р.
Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.
За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 24.11.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.11.2006року концерн “Міські теплові мережі” (надалі –позивач) та приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі – відповідач) уклали договір № 100221 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –договір).
Сторони уклали вказаний вище договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді на: викуплені нежитлові приміщення № 22, № 23 для розміщення магазину промтоварів по АДРЕСА_2.
Згідно п. 1.1. договору позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами.
Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія відпускається відповідачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на потреби:
- опалення та вентиляцію –протягом опалювального періоду;
- підігрів води –за наявності можливості;
- інші технологічні потреби;
Згідно умов договору він набуває чинності з 01.11.2006 р. та діє до 01.11.2007 р. (п. 10. договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Згідно із п. 4.1.1. Договору теплопостачальна організація зобов’язана забезпечувати надійне постачання теплової енергії відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).
Згідно з п. 6.3. Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання (п. 6.6.1. Договору).
Відповідно до п. 6.6.2. Договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Згідно до пп. 3.2.6., 3.2.26. Договору споживач теплової енергії, зокрема, зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором. Щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.
Позивач, на виконання умов договору, за період з жовтня 2008 року по червень 2009 рік поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 484,85грн. та виставив відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2008 р. на суму 13,63грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2008 р. на суму 17,98грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2008р. на суму 146,48грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2008р. на суму 24,19грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2008р. на суму 22,01грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2009 р. на суму 24,38грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2009 р. на суму 206,42 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2009 р. на суму 14,88 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.06.2009 р. на суму 14,88грн., які отримувалися відповідачем відповідно до поштових повідомлень про вручення.
Позивач виставив відповідачу на сплату поставленої теплової енергії у гарячій воді рахунки (всі за № 100221/1): від 05.11.2008р. на суму 13,63грн., від 08.12.2008р. на суму 17,98грн., від 06.01.2008р. на суму 146,48 грн., від 05.02.2008р. на суму 24,19грн., від 06.03.2009 р. на суму 22,01грн., від 07.04.2009 р. на суму 24,38грн., від 06.05.2009р. на суму 206,42грн., від 08.06.2009р. на суму 14,88грн., від 07.07.2009р. на суму 14,88грн.
Вказані рахунки були направлені позивачем відповідачу та отриманні останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення, які містяться в матеріалах справи.
27.07.2009р. за вихідним № 1-14/1712 позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату заборгованості в додатку до вимоги відповідачу направлено акти приймання-передачі та рахунки за Договором.
Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію за період з жовтня 2008р. по червень 2009р., на час розгляду справи у суді, складає 484,85грн.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 484,85грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Суд вважає за необхідне на підставі п.13 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” № 1258 від 21.12.2005 року повернути позивачеві із державного бюджету України зайво сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн., про що слід видати відповідну довідку.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69137, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДПРОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 484(чотириста вісімдесят чотири) грн. 85 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн., як зайво сплаченого.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.11.2009р.
Суддя Владимиренко І.В.