ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.12.09 Справа № 24/23/09
За позовною заявою Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 49007, АДРЕСА_1)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс” (ЄДРПОУ 00191224, МСП-681, м. Запоріжжя)
Третя особа: ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, 69095, АДРЕСА_2)
Про визнання права власності на нерухоме майно
Суддя Т.А. Азізбекян
За участі представників:
Позивача: ОСОБА_4 – довіреність б/н від 16.01.2009 № 763
Відповідача: не прибув
Третьої особи: ОСОБА_5 –довіреність б/н від 25.12.2009 № 780
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Запорожкокс”, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна - будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 загальною площею 49, 8 кв. м. і склад комбікормів, навіс літ. Д, інв. № 42100070 загальною площею 670, 9 кв. м., які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі та припинення права власності на зазначене нерухоме майно за ВАТ “Запорожкокс” шляхом скасування реєстрації права власності. Ухвалою від 21 грудня 2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 29 грудня 2009 року.
Ухвалою суду від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі № 24/23/09, судове засідання призначено на 29.12.2009 р. На підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_3.
За клопотанням сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено у судовому засіданні 29 грудня 2009 року.
Представник відповідача судове засідання не прибув. Надав через канцелярію суду відзив, у якому вказав, що не має на праві власності об’єктів нерухомості по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі. Проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна - будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044, навіс літ. Д, інв. № 42100070 по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі та припинення права власності на них за ВАТ “Запорожкокс” не заперечує. Розгляд справи просить проводити за відсутності представника ВАТ “Запорожкокс”.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначає, що на підставі мирової угоди, яка укладена між ним та ОСОБА_3 та затверджена ухвалою суду, є власником об’єктів нерухомого майна –нежитлових будівель інв. № 42100026 (літ. Б), 42100051 (літ. Г), 42100052 (літ. Е-2), які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі. Вказує, що попередніми власниками даних нежитлових будівель були ОСОБА_3, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі –продажу будівель від 22.01.2008 № 213, укладеного з КСП «Південне», КСП «Південне»на підставі договору купівлі –продажу від 06.07.2002 № 929, укладеного з Відкритим акціонерним товариством «Запорожкокс»та перший власник –ВАТ «Запорожкокс», як правонаступник державного підприємства, приватизованого згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 30.11.1993 № 319. Зазначає, що будівлі по АДРЕСА_3 являють собою майновий комплекс, збудований ВАТ «Запорожкокс»для ведення підсобного сільського господарства. У 2002 році керівництвом ВАТ «Запорожкокс»було прийняте рішення щодо продажу всього майнового комплексу підсобного господарства на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Південне». Вказує, що на підставі договору купівлі –продажу від 06.07.2002 № 929, ВАТ «Запорожкокс»передало, а КСП «Південне»прийняло у власність весь майновий комплекс підсобного сільського господарства, що складається з об’єктів нерухомості по пров. Зустрічному, 20, 18, 7, 17, 9, 5а, 1б, 14; вул. Загорській, 1б, 1а; вул. Центральній, 10; вул. Борисоглібській, 1а, 2б та по вул. Авраменка, 29, 33, 35, 27 у с. Госанівка Вільнянського району Запорізької області. Позивач зазначає, що на момент відчуження майнового комплексу підсобного господарства на користь КСП «Південне»за договором купівлі –продажу від 06.07.2002 № 929, за адресою АДРЕСА_3 знаходився майновий комплекс підсобного господарства у складі наступних об’єктів нерухомості: будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044, технічний стан –напівзруйнований; операторська літ. Б, інв. № 42100026 технічний стан –справний; склад літ. Г, інв. № 42100051, технічний стан –справний; склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070, технічний стан –напівзруйнований; реммайстерня літ. Е-2, інв. № 42100052, технічний стан - справний. Враховуючи зазначені технічні характеристики об’єктів нерухомості по вул. Загорській, 1а, у власність КСП «Південне»було передано лише: операторську літ. Б, інв. № 42100026, склад літ. Г, інв. № 42100051 та реммайстерню літ. Е-2, інв. № 42100052. Інші об’єкти, а саме напівзруйнований будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та напівзруйнований склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070 були покинуті ВАТ «Запорожкокс»у зв’язку з їх непридатністю для використання. Вказує, що згідно ст. 346, 347ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі відмови власника від права власності. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру. Позивач наполягає, що ВАТ «Запорожкокс»вчинено дії, які свідчать про відмову від права власності на напівзруйнований будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та напівзруйнований склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070, які були покинуті ВАТ «Запорожкокс»у зв’язку з їх непридатністю для використання. 04.08.2009 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі –продажу будівельних матеріалів –залишків стін та фундаменту напівзруйнованого будинку їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та напівзруйнованого складу комбікормів та навісу літ. Д, інв. № 42100070. Згідно п. 1.3. договору, право власності на дане майно перейшло до ФОП ОСОБА_1, з моменту підписання зазначеного договору. Позивач вказує, що ним було прийняте рішення відновити напівзруйнований будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та напівзруйнований склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070. Внаслідок проведених ним будівельних робіт зазначені об’єкти приведено у придатний для використання технічний стан та вони являють собою об’єкти нерухомості. Відповідно до технічного паспорту, складеного ОП «ЗМБТІ», будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070 мають фундамент, стіни, перекриття, дах та використовуються відповідно до цільового призначення. Зазначає, що переробка та будівництво будинку їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і складу комбікормів та навісу літ. Д, інв. № 42100070 була здійснено ним за рахунок власних коштів. Зазначені будівлі завершені будівництвом та використовуються ним за призначенням. Згідно технічного паспорту, складеного ОП «ЗМБТІ», будівлі за всіма ознаками відносяться до нерухомих речей, визначення яких наведене у ст. 181 ЦК України та відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на них має бути зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Позивач вказує, що йому стало відомо про те, що згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070 до теперішнього часу зареєстроване за ВАТ «Запорожкокс». На його запит щодо зазначених об’єктів, ВАТ «Запорожкокс»повідомило, що не має на праві власності об’єктів нерухомості по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі (лист від 26.11.2009 № 19/428), проте після отримання запиту позивача товариство не звернулось до ОП «ЗМБТІ»із заявою про скасування запису про право власності, що свідчить про невизнання ним права власності ФОП ОСОБА_1 на будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070. Посилаючись на норми ст.ст. 16, 181, 182, 331, 332, 347, 392 Цивільного кодексу України, просить визнати за ним право власності на об’єкти нерухомого майна - будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 загальною площею 49, 8 кв. м. і склад комбікормів, навіс літ. Д, інв. № 42100070 загальною площею 670, 9 кв. м., які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі та припинити право власності на зазначене нерухоме майно за ВАТ «Запорожкокс»шляхом скасування реєстрації права власності.
Представник третьої особи надав суду пояснення, у яких вказав, що обставини, викладені у позовній заяві ПП ОСОБА_1 є такими, що відповідають дійсності. Пояснив, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі –продажу будівель від 22.01.2008 № 213, ОСОБА_3 належали на праві власності будівлі інв. № 42100026 (літ. Б), 42100051 (літ. Г), 42100052 (літ. Е-2), які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі. За час перебування зазначених будівель у власності ОСОБА_3 ВАТ «Запорожкокс»не виявляло наміру щодо володіння зазначеними будівлями, уповноважені особи підприємства жодного разу не з’являлись на території майнового комплексу. Вказав, що вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що фізична особа –підприємець ОСОБА_1 є власником об’єктів нерухомого майна –нежитлових будівель інв. № 42100026 (літ. Б), 42100051 (літ. Г), 42100052 (літ. Е-2), які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.08.2009 № 23710320.
Із наданих представником позивача матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що за адресою: вул. Загорська, 1 а знаходяться об’єкти нерухомого майна, огороджені парканом від навколишньої забудови, а саме: будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044, операторська літ. Б, інв. № 42100026, склад літ. Г, інв. № 42100051, склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070, реммайстерня літ. Е-2, інв. № 42100052.
Судом встановлено, що право власності на нежитлові будівлі інв. № 42100026 (літ. Б), 42100051 (літ. Г), 42100052 (літ. Е-2) по АДРЕСА_3 перейшло до позивача від ОСОБА_3. У свою чергу останнім право власності на зазначене майно було набуте на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі –продажу будівель від 22.01.2008 № 213, що укладений з Колективним сільськогосподарським підприємством «Південне». КСП «Південне»зазначені будівлі належали на праві власності на підставі договору купівлі –продажу від 06.07.2002 № 929, укладеного з Відкритим акціонерним товариством «Запорожкокс».
Із наданого представником позивача договору купівлі –продажу від 06.07.2002 № 929 судом встановлено, що нерухоме майно по АДРЕСА_3 було передане у власність ВАТ «Запорожкокс»на підставі Наказу Міністерства промислової політики України від 30.11.1993 № 319, як правонаступнику державного підприємства, приватизованого згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 30.11.1993 № 319. Представники позивача та третьої особи пояснили, що будівлі по АДРЕСА_3 являють собою майновий комплекс, збудований ВАТ «Запорожкокс»для ведення підсобного сільського господарства. У 2002 році керівництвом ВАТ «Запорожкокс»було прийняте рішення щодо продажу всього майнового комплексу підсобного господарства на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Південне». За станом на момент укладення договору купівлі –продажу від 06.07.2002 № 929, за адресою АДРЕСА_3 знаходився майновий комплекс підсобного господарства у складі наступних об’єктів нерухомості: будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044, технічний стан –напівзруйнований; операторська літ. Б, інв. № 42100026 технічний стан –справний; склад літ. Г, інв. № 42100051, технічний стан –справний; склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070, технічний стан –напівзруйнований; реммайстерня літ. Е-2, інв. № 42100052, технічний стан - справний. Представники позивача та третьої особи підтвердили, що з урахуванням технічних характеристик об’єктів нерухомості по вул. Загорській, 1а, у власність КСП «Південне»було передано лише: операторську літ. Б, інв. № 42100026, склад літ. Г, інв. № 42100051 та реммайстерню літ. Е-2, інв. № 42100052.
У наданому суду відзиві ВАТ «Запорожкокс»повідомило, що не має на праві власності об’єктів нерухомості по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі. Проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна - будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044, навіс літ. Д, інв. № 42100070 по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі та припинення права власності на них за ВАТ «Запорожкокс»відповідач не заперечує. У наданих суду поясненнях представник третьої особи ОСОБА_3 підтвердив, що за час перебування зазначених будівель у власності ОСОБА_3 ВАТ «Запорожкокс»не виявляло наміру щодо володіння зазначеними будівлями, уповноважені особи підприємства жодного разу не з’являлись на території майнового комплексу.
Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав для припинення права власності визначено відмову власника від права власності. Згідно ст. 347 ЦК України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
На підставі наданих сторонами доказів та пояснень повноважних представників сторін суд приходить висновку, що ВАТ «Запорожкокс»вчинено дії, які свідчать про відмову від права власності на напівзруйнований будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та напівзруйнований склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070, які були покинуті ВАТ «Запорожкокс»у зв’язку з їх непридатністю для використання.
Судом встановлено, що у подальшому, а саме 4 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі –продажу будівельних матеріалів –залишків стін та фундаменту напівзруйнованого будинку їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та напівзруйнованого складу комбікормів та навісу літ. Д, інв. № 42100070. Пунктом 1.3. зазначеного договору сторони визначили, що право власності на дане майно перейшло до ФОП ОСОБА_1 з моменту підписання зазначеного договору. Із пояснень представника позивача та наданого ним акту № Б-0000007 здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2009, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проведено відновлювальний ремонт будинку їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і складу комбікормів та навісу літ. Д, інв. № 42100070 по АДРЕСА_3 на загальну суму 15 000, 00 грн. Згідно технічного паспорту, складеного ОП «ЗМБТІ», будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 та склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070 мають фундамент, стіни, перекриття, дах та використовуються відповідно до цільового призначення.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 332 ЦК України встановлено, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Судом встановлено, що переробка та будівництво будинку їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і складу комбікормів та навісу літ. Д, інв. № 42100070 була здійснено ФОП ОСОБА_1, за рахунок власних коштів. Вказані будівлі завершені будівництвом та використовуються позивачем за призначенням.
Згідно технічного паспорту, складеного ОП «ЗМБТІ», будівлі за всіма ознаками відносяться до нерухомих речей, визначення яких наведене у ст. 181 ЦК України та відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на них має бути зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Таким чином підстава набуття ФОП ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_3 передбачена ст. ст. 331, 332 ЦК України та не суперечить нормам ст. 328 ЦК України.
Поряд з цим представники позивача та третьої особи пояснили, що згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070 до теперішнього часу зареєстроване за ВАТ «Запорожкокс». На запит позивача щодо зазначених об’єктів, ВАТ «Запорожкокс»повідомило, що не має на праві власності об’єктів нерухомості по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі (лист від 26.11.2009 № 19/428). Разом з тим ВАТ «Запорожкокс»не звернулось до ОП «ЗМБТІ»із заявою про скасування запису про право власності.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Нормами ч. 3 ст. 347 ЦК встановлено, що у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
Згідно норм п. 3.9. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, для проведення за позивачем реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_3 необхідно скасувати запис про право власності на це майно за ВАТ «Запорожкокс».
Відповідно до ч. 1, п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права.
Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Визнання за ФОП ОСОБА_1 права власності на об’єкти нерухомого майна –будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070 по АДРЕСА_3 та скасування запису про право власності на них за ВАТ «Запоріжкокс»є необхідним для подальшої реєстрації права власності на ці об’єкти у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та здійснення позивачем всіх повноважень власника щодо даного майна, які визначені чинним законодавством України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
За заявою позивача судові витрати залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 49, ч. 5 ст. 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 49007, АДРЕСА_1) право власності на об’єкти нерухомого майна - будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 загальною площею 49, 8 кв. м. і склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070 загальною площею 670, 9 кв. м., які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі.
Припинити право власності Відкритого акціонерного товариства «Запорожкокс»(ЄДРПОУ 00191224, МСП-681, м. Запоріжжя) на об’єкти нерухомого майна - будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070, які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі шляхом скасування реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства «Запорожкокс»(ЄДРПОУ 00191224, МСП-681, м. Запоріжжя) на об’єкти нерухомого майна - будинок їдальні літ. А-2, інв. № 42100044 і склад комбікормів та навіс літ. Д, інв. № 42100070, які розташовані по АДРЕСА_3 у м. Запоріжжі, проведеної на підставі Наказу Міністерства промислової політики України від 30.11.1993 № 319 та Переліку нерухомого майна від 30.11.1993 № 319.
Суддя Т.А. Азізбекян