Дата документу 19.06.2019

Справа № 334/2857/19

Провадження № 2/334/2333/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. В позовній заяві позивач зазначила що батьком її сина – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач по справі ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 навчається на 2 курсі у ПрАТ «ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» на денній формі навчання за контрактом та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. На теперішній час позивач є єдиним годувальником у сім`ї. Позивач  не в змозі самостійно утримувати  сина, тому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина  ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку щомісячно, досягнення ним 23-х років, а саме 06.03.2024р., за умови, що він буде продовжувати навчання.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ст.200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку платника аліментів.

У відповідності зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач по справі – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 навчається на 2 курсі у ПрАТ «ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» на денній формі навчання за контрактом та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.

На теперішній час позивач є єдиним годувальником у сім`ї та працевлаштована у ТОВ «Молочна компанія «Галичина» на посаді торгового представника. Щомісячний розмір заробітної платні є мінімальним та складає 4173,00 грн. Позивач не в змозі самостійно утримувати сина, у зв`язку з тим, що йому необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники тощо.

Аналізуючи у сукупності надані докази в обґрунтування позовних вимог, той факт, що відповідач є працездатним та виходячи з того, що син відповідача навчається у ПрАТ «ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» на денному відділенні, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 768,40 гривень, слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , працює ПрАТ «Укрграфіт») на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення сином 23-х років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови, що він буде продовжувати навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , працює ПрАТ «Укрграфіт») на користь держави - судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2019 року.

       Суддя:                                                                              Козлова Н. Ю.