Справа №2-778/2010 р.

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          25 лютого  2010 року                                Печерський районний суд  м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                                                                 Волкової С.Я.

при секретарі                                                                                                             Соловей Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ  “Ласпі” до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

          Позивач ТОВ  “Ласпі” звернувся до суду із вимогами до відповідача, які в судовому засіданні скорегував та остаточно просив зобов’язати ОСОБА_1 вивезти своє майно з території ремонтно-відстійного пункту №1 для усунення у перешкоджанні здійсненні господарської діяльності товариства, стягнути з останнього 4845 грн. заборгованості. Свої вимоги позивач ТОВ  “Ласпі” в позовній заяві,  його представник Піонтковська С.М. в судовому засіданні обґрунтували тим, що товариство з метою надання послуг у виді зберігання човнів придбало цілісний майновий комплекс ремонтно-відстійний пункт №1 по вул. Набережно-Печерська, 8 в м. Києві, 19.01.2007 р. уклало із ОСОБА_1 договір  про надання послуг №112, при цьому відповідач не забирає своє майно,  з моменту закінчення строку дії договору пройшов один рік та сім місяців, через що ОСОБА_1  зобов’язаний виплатити товариству за надані послуги у сумі 4845 грн.

          В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог ТОВ  “Ласпі”, посилаючись на те, що відповідач ще у жовтні 2007 р. забрав свій човен, кошти за договором №112 сплатив у повному обсязі.

          Встановлено, що 19.01.2007 р. між ТОВ  “Ласпі” (підприємство) та ОСОБА_1 (власник) було укладено договір про надання послуг №112, яким підприємство взяло на себе зобов’язання надавати послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а власник човна НОМЕР_2, 1971 р.виготовлення, заводський номер НОМЕР_1, тип двигуна Геркулес, своєчасно та в повному обсязі сплачувати отримані послуги (п.1.1 договору); термі дії договору – до 31.12.2007 р.

          В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 стверджує, що у жовтні 2007 р. він забрав свій човен. У суду відсутні підстави не довіряти таким показам відповідача, оскільки будь-яких доказів в їх спростування в судовому засіданні здобуто не було.

          Позивач ТОВ  “Ласпі”, звертаючись до суду із вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в позовній заяві, представник позивача в судовому засіданні стверджують, що у відповідача існує перед позивачем заборгованість у сумі 4845 грн., оскільки з моменту закінчення строку дії договору пройшов один рік та сім місяців. При цьому суд вбачає, що відповідно до умов договору №112 від 19.01.2007 р. при невнесенні власником плати за наданні послуги за період більше трьох місяців, даний договір вважається розірваним по ініціативі власника (п.9.3 договору), в разі розірвання даного договору власник повинен забрати човен та/або двигун з території підприємства в 3-х денний термін (п.9.4 договору).

          Дії відповідача ОСОБА_1, який забрав свій човен з території підприємства, та який, починаючи з 1.01.2008 р., не вносить плату за договором, свідчать про те, договір розірвано з ініціативи власника. В судовому засіданні ані позивачем ТОВ  “Ласпі”, ані його представником Піонтковською С.М. не надано жодного доказу надання ОСОБА_1 будь-яких послуг після 1.01.2008 р. Можна припустити, що ОСОБА_1 винен товариству кошти за три місяці 2008 р., тобто за січень, лютий, березень, при цьому в судовому засіданні ані позивачем, ані його представником не надано розрахунку вартості таких послуг.

          Позивач ТОВ  “Ласпі”, звертаючись до суду за захистом своїх прав,  просить  зобов’язати ОСОБА_1 вивезти своє майно з території ремонтно-відстійного пункту №1, оскільки відповідач перешкоджає товариству у здійсненні господарської діяльності,  при цьому відповідач вивіз своє майно з території підприємства, а в  судовому засіданні ані позивачем ТОВ  “Ласпі”, ані його представником Піонтковською С.М. не надано жодного доказу    перешкоджання ОСОБА_1 товариству у здійсненні господарської діяльності.

          Суд враховуючи викладене, знаходить позовні вимоги ТОВ “Ласпі” необґрунтованими, в судовому засіданні не доведеними. Крім того наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що станом на серпень 2009 р. (дату звернення позивача до суду за захистом своїх прав) земельна ділянка по вул. Набережно-Печерська, 8 в м. Києві не обліковується за ТОВ  “Ласпі”, майновий комплекс, що знаходиться за зазначеною адресою, є власність іншої юридичної особи.

          Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києві від 30.09.2009 р. за заявою ТОВ  “Ласпі” було накладено арешт на човен, належний ОСОБА_1, такий арешт підлягає скасуванню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,610,611,598,946,947 ЦК України,  ст. ст.3,4,10,11,60,88,209,154,212-215 ЦПК України,

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ТОВ  “Ласпі” до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності та стягнення заборгованості – відмовити.

          Скасувати арешт човна НОМЕР_2, 1971 р.виготовлення, заводський номер НОМЕР_1, тип двигуна Геркулес, належного ОСОБА_1, накладений ухвалою  Солом’янського районного суду м. Києві від 30.09.2009 р.        

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          СУДДЯ