Справа № 2-2066/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

20 лютого 2007 року                                                             місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.

при секретарі - Захаровій Н.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1.

представника відповідача Гармай І.T.

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_2., ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Луцької міської ради про визначення частки померлого у спільній сумісній власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2007 року ОСОБА_4.. звернулась в суд з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради про визначення частки померлого у спільній сумісній власності на квартиру.

Свій позов мотивує тим, що не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки майно, на частину якого відкрилась спадщина, належить на праві спільної сумісної власності їй, померлому ОСОБА_5. - її чоловікові, ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємцем першої черги за законом, відповідно як дружина спадкодавця. Інших спадкоємців першої черги за законом немає.

Оскільки не визначена частка померлого у праві спільної сумісної власності на квартиру, в нотаріальній конторі їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Просить встановити, що померлому ОСОБА_5., як співвласнику квартири № АДРЕСА_1 в м. Луцьку належала 1/4 її частка.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача Гармай І.Т. в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала відносно його задоволення.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін по справі, думку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира № АДРЕСА_1 в м. Луцьку належить позивачу ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на праві спільної сумісної власності, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03.06.1993 року (а.с. 7).

ОСОБА_5. помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.4) і після його смерті відкрилась спадщина на частину квартири № АДРЕСА_1 в м. Луцьку.

Згідно ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Спору щодо часток у співвласників не виникало.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

Таким чином, фактично, кожному із співвласників належить по 1/4 частці вказаної квартири.

Враховуючи наведене, слід визнати, що ОСОБА_5. на праві приватної власності належала 1/4 частка квартири.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 370 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належала 1/4 частка квартири №АДРЕСА_1 в м. Луцьку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК Ураїни, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.