справа № 2-88/2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2007 року

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого- судді- Плахотника Г.М.

При секретарі- Заніній О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" про визнання дії адміністрації ВАТ „Кременчуцьке АТП -15307" в особі голови правління Кірєєва Ю.В. незаконними, відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" про відшкодування моральної шкоди

При цьому позивач вказував, що він є працівником відділу державної служби охорони Кременчуцького МУ УМВС України у Полтавській області, який знаходиться в м. Кременчуці. Він, ОСОБА_1 постійно мешкає в м. Глобино Полтавської області. Два рази на тиждень користується послугами ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307". 24 червня 2002 року. 23 серпня 2002 року , 31 серпня 2002 року водії контролери рейсових автобусів ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" маршруту „Глобине-Кременчук" вимагали від нього оплати проїзду, посилаючись на рішення Правління ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" про відмову в безоплатному проїзду працівникам міліції. З метою уникнення конфліктної ситуації він у всіх випадках оплачував проїзд. На його скарги та звернення Правління ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" ніяк не реагувало. Просив стягнути з ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" у відшкодування моральної шкоди 6000 гривень та визнати дії відповідача незаконними.

Представник відповідача ВАТ „АТП-1530" Горбенко Т.В. заперечувала в задоволенні позову, але в останнє судове засідання не прибула, просила справу розглядати без її участі.

Третя особа Глобинська районна державна адміністрація не прибула до судового засідання, просили справу розглядати у їх відсутність.

Третя особа Кременчуцька районна державна адміністрація не прибула до судового засідання з невідомих суду причин, про день слухання повідомлялись належним чином.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно до судового засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа Кременчуцький відділ захисту прав споживачів не прибули до судового засідання, просили справу розглядати у їх відсутність.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює міліціонером Кременчуцького міжрайонного відділу державної служби охорони ВДСО при УМВС України в Полтавській

області. Він постійно мешкає в м. Глобино Полтавської області і тому вимушений їздити на роботу до Кременчука рейсовим автобусом, що належить відповідачу ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307".

Дійсно 23 серпня 2002 року та 24 серпня 2002 року водії-контролери автобуса вимагали від позивача сплати за проїзд, поскільки за рішенням Правління ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" пільги працівникам міліції для проїзду не надаються.

Це рішення було прийнято в зв"язку з відмовою держави компенсувати витрати за пільговий проїзд працівників міліції.

Формально п.25 ст. 11 Закону України „Про міліцію" декларує право на безплатний проїзд працівникам міліції в автобусах міського та приміського транспорту , але в свою чергу згідно вимог ст. ст.36 п 2, 40 Закону України „Про автомобільний транспорт" види та обсяги пільгових перевезень громадян визначаються державним замовленням на надання таких послуг, а ці витрати автоперевізника повинні повністю компенсуватись за рахунок відповідних бюджетів.

Згідно повідомлення голови Глобинської райдержадміністрації в період з 2001 по 2006 роки райдержадміністрацією не виділялись будь-які кошти відповідачу для компенсації безплатного перевезення працівників міліції.

Таким чином суд вважає що відповідач діяв в рамках діючого законодавства і скарга ОСОБА_1 являється безпідставною. Суд вважає що водії автобуса ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в конфліктній ситуації з ОСОБА_1 в частині вимоги сплати за проїзд теж діяли в межах своїх повноважень.

Але, що стосується образ, приниження позивача з їх боку, то ці факти ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведені згідно вимог ст.60 ЦПК України.

Поскільки вина відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена, то згідно вимог ст.440-1 ЦК України ( в редакції 1963 p.), має бути відмовлено в задоволенні позову про стягнення 6000 гривень з відповідача на користь позивача.

Керуючись п.25 ст.11 Закону України „Про міліцію", ст. ст.36 п 2, 40 Закону України „Про автомобільний транспорт", ст. 440-1 ЦК України ( в редакції 1963 p.), ст.ст.6.10, 30, 212, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ВАТ „Кременчуцьке АТП 15307" про визнання дії адміністрації ВАТ „Кременчуцьке АТП -15307" в особі голови правління Кірєєва Ю.В. незаконними, відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави мито в розмірі 11 грн. 90 коп. та ЗО грн. витрати з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі не подання заяви про апеляційне оскарження , рішення набирає

чинності     після  закінчення десятиденного терміну з дня     проголошення

рішення   ,   а  в   разі  неподання     апеляційної  скарги   -   після  закінчення

двадцятиденного терміну.