ПОСТАНОВА Справа №2-а-1/2007р.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 .02. 2007 року Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Антоненко В.А.
при секретарі Дудка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської сільської ради про скасування рішення сільської ради
ВСТАНОВИВ:
Позивач в позовній заяві вказав, що рішенням 21 сесії 4 скликання Харківської сільської ради від 23.XI.2005 року скасоване рішення 16 сесії 23 скликання Харківської сільської ради від 20.07.2001 р. в частині передачі йому у приватну власність земельної ділянки площею 5, 62 га.
Зазначене рішення, яким позивача позбавлено права власності на землю він вважає незаконним із слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України тільки суд повно і всебічно дослідивши всі обставини справи може позбавити власника його власності , в т.ч. і права власності на земельну ділянку.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян. Законність виділення позивачу земельної ділянки і Державного Акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 доводиться слідуючими обставинами :
В період ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 в радгоспі ім. Шевченка в с Харкове Талалаївського району Чернігівської області.
Згідно наказу по підприємству НОМЕР_2 з 1. X11.1996 року позивача звільнено з роботи в радгоспі ім. Шевченка у зв»язку з призовом на дійсну військову службу в армію. З 1.Х11.1996 року по 13.03.1998 р. позивач проходив службу в армії.
В цей період з грудня 1996 року по лютий 1997 р. радгосп ім. Шевченка був реорганізований в КСП ім. Шевченка.
При цьому позивача зараховано до загальної чисельності товариства покупців, яке включене до Плану приватизації радгоспу ім. Шевченка, затверджений наказом НОМЕР_3 регіонального відділення фонду державного майна України до Чернігівській області від 29 січня 1997 року.
Так, товариство покупців, яке діяло на підставі свідоцтва про реєстрацію товариства покупців радгоспу ім.
Шевченка НОМЕР_4,створене із загальної чисельності працюючих працівників списочного складу радгоспу ім. Шевченка станом на 1.Х.1996 року, що підтверджується п. 2.1.1. п. 9.2 Плану приватизації.
Станом на 1.Х.1996 року ОСОБА_1 працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 в радгоспі ім. Шевченка, отже був включений до Товариства покупців, створеного із загальної чисельності працюючих працівників списочного складу радгоспу ім. Шевченка.
24.03.1997 року вищезазначене товариство покупців уклало договір купівлі-продажу державного майна радгоспу ім. Шевченка.
Відповідно до ч. З ст. З Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» до працівників с/г підприємств, що приватизуються
прирівнюються також особи, які вийшли з цих підприємств на пенсію, звільнені у
зв»язку із скороченням штатів і не працюють з моменту звільнення на інших
підприємствах, особи , які мають право відповідно до законодавства України повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві.
Отже, позивач мав право повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві після закінчення служби.
25.06.1997 року КПС ім. Шевченка виданий Державний акт на право колективної власності на землю.
5.02.2000 року КСП ім. Шевченка ліквідоване , державна реєстрація його скасована.
Позивач вважає, що станом на 25.06.1997 року, тобто на момент роздержавлення земель і передачі їх у колективну власність недержавному с/г підприємству він був членом КСП ім. Шевченка, його незаконно та помилково не включили в поіменний список покупців об»єкту приватизації до договору купівлі-продажу державного майна радгоспу ім. Шевченка від 24.03.1997 року і не зараховано до членів створеного на його базі колективного с/г підприємства, що являється порушенням його законних прав, але не є законною підставою для позбавлення його власності - земельної ділянки тепер таким чином, позивач просить суд визнати рішення 21 сесії 4 скликання Харківської сільської ради від 2.Х1..2005 року недійсним та зобов»язати Харківську сільську раду скасувати його.
В судовому засіданні позивач суть позову підтримав.
Представник відповідача - Харківський сільський голова, Скиба О.М. позов не визнав по тій причині, що в жовтні місяці 2005 року на ім»я голови Харківської сільської ради надійшов протест прокурора району, яким останній вимагав скасувати рішення 16 сесії 23 скликання даної сільської ради від 20.07.2001 р. в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,62 га як незаконне.
23 листопада 2005 року рішенням 21 сесії четвертого скликання Харківської сільської ради було скасоване рішення 16 сесії 23 скликання від 20.07.2001 року відносно передачі ОСОБА_1 даної земельної ділянки.
Про прийняте рішення позивач знав із усної розмови з ним, але офіційно копія рішення чи інше повідомлення йому сільська рада не направляла.
Представник відповідача вважає, що депутати Харківської сільської ради на сесії мають право скасувати прийняте ними раніше рішення, якщо воно протирічить закону, тому просить суд в позові ОСОБА_1 відмовити.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до висновку , що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 радгоспу ім. Шевченка в с Харкове Талалаївського району.
25.Х1.1996 р. ОСОБА_1 було звільнено з радгоспу ім. Шевченка, відповідно до наказу НОМЕР_2 у зв»язку з призовом до Збройних сил України, де він проходив строкову військову службу з грудня 1996 року по квітень 1998 року, що підтверджується комісією військового квитка.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8.08. 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність с/г підприємствам і організаціям « право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. В січні 1997 року радгосп ім. Шевченка було приватизовано трудовим колективом даного підприємства і на його основі створено колективне сільськогосподарське підприємство
ім. Шевченка, яке почало свою роботу з 18.03.1997 року, а 5.02.2000 року було ліквідоване.
25.06.1997 р. КСП ім. Шевченка виданий Державний акт на право колективної власності на землю. Невід»ємною частиною акту є список членів КСП.
27.06.1997 року ОСОБА_1 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_5, хоча в списку осіб, доданому до Державного Акту на право колективної власності на землю КСП ім. Шевченка від 25.06.1997року ОСОБА_1 не зазначений.
Згідно до ст. 5 Закону України «Про колективне с/г підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів
Відповідно до розділу 2 Статуту КСП їм. Шевченка членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання та здатні брати участь у здійснення цілей і завдань КСП , визнають і виконують його Статут. Прийняття нових членів підприємства проводиться правлінням підприємства з послідуючим затвердженням загальними зборами в присутності особи, яка подала заяву . Заява про прийняття в члени підприємства розглядається правлінням у місячний строк. Особа, яка подала заяву, користується до рішення загальних зборів правами, обов»язками члена підприємства з моменту рішення правління про рекомендацію загальними зборами прийняття її у члени підприємства. На кожного члена підприємства ведеться трудова книжка.
З огляду в судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що він не скористався своїм правом збереження робочого місця , яке він займав до призову на строкову службу і не повернувся працювати в реорганізований радгосп.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили , що радгосп ім. Шевченка було реорганізовано в КСП ім. Шевченка в березні 1997 р. Державний Акт на право колективної власності на змелю було підприємством отримано 25.06.1997 року. Всі працівники подали заяви про включення їх до членів КСП ім. Шевченка. ОСОБА_1 в той час проходив службу в армії і не подав такої заяви, тому в списку , що доданий до Державного акту на право колективної власності на землю його прізвище вказано не було. Після повернення із служби в рядах збройних сил ОСОБА_1 заяву про прийняття в члени КСП не подав і на роботу в дане підприємство не поступив ,тому сертифікат на земельну частку (пай) йому було видано помилково.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що право на отримання земельної частки (паю) мали лише ті особи , які подали заяви про включення їх до членів КСП та були внесені до списку, що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю.
При видачі сертифікатів членам КСП ім. Шевченка земельний відділ користувався лише списком , який додався до Державного акту на право колективної власності на землю. ОСОБА_1 до такого списку не входив, але був додатковий список на підставі якого ОСОБА_1 виданий земельний сертифікат.
В судовому засіданні оглянуті вищевказані списки , в яких прізвище ОСОБА_1 не значиться, а додаткові списки збереглися частково, починаючи з 22 номера і дальше.
Відповідно до довідки Харківської сільської ради в архівних документах відсутня заява ОСОБА_1 про притягнення його в члени КСП ім. Шевченка.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивач не мав права на отримання земельної частки (паю) із земель , що були передані КСП ім. Шевченка у колективну власність , оскільки відповідно до діючого законодавства вінн дійсно мав право після закінчення строкової служби в лавах збройних сил України повернутись працювати в реорганізований з радгоспу КСП , але повинен був би написати заяву про прийняття його в члени КСП , як цього вимагає Закон України «Про колективне с/г товариство»
та статут підприємства але такої заяви ним подано не було, тому членом КСП ім. Шевченка він не був.
17 квітня 2002 року на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Харківської сільської ради від 20 липня 2001 року ОСОБА_1 видано Державний акт на право приватної власності на землю.
Розмір земельної ділянки становить 5, 62 га вартістю 68431, 46 грн.
В жовтні місяці 2005 р. прокурором Талалаївського району внесено протест голові Харківської сільської ради про скасування вищевказаного рішення сесії, прийняте в порушення вимог Указу Президента України від 8.08. 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність с/г підприємствам, організаціям»
23 листопада 2005 року 21 сесія четвертого скликання своїм рішенням скасувала рішення 16 сесії 23 скликання від 20 липня 2001 року в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки розміром 5,62 га.
Відповідно до роз»яснень п.8 постанови Пленуму Верховного суду №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким , що суперечить закону , рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування.
Таким чином, суд приходить до висновку , що ОСОБА_1, який не був членом КСП ім. Шевченка і не працював на даному підприємстві незаконно видано Державний акт на право приватної власності на земельну частку (пай), тому Харківська сільська рада своїм рішенням 21 сесії 4 скликання від 23.XI.2005 року на законних підставах скасувала рішення 16 сесії 23 скликання від 20.07.2001 року в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки розміром 5,62га.
На підставі викладеного , керуючись ст. ст.. 159, 160, 163, 171 КАС України ст.ст. 203,236 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування «, суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові ОСОБА_1 до Харківської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області про скасування рішення сільської ради 21 сесії 4 скликання від 23.XI.2005 року відмовити.
На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Талалаївський районний суд протягом 20 днів після подачі заяви.