Справа № 10-373                                                                 Суддя 1 інстанції: Кошева О.А.

Категорія: 186 ч.2 КК України                                                        Доповідач: Артамонов О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                            Масло В.У.

суддів                                        Артамонова О.О., Котиша О.П.

з участю прокурора                 Шаіпова Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову судді Центрально-Міського районного суду ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 червня 2006 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого

ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, з середньо освітою, не працюючого, не одруженого, неодноразово судимого, який мешкає: АДРЕСА_1 обвинуваченого у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні слідчого СВ Центрально-Міського ГУ УМВС України в Донецької області знаходиться кримінальна справа, яка була порушена 10 червня 2006 року за фактом крадіжки майна за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

10 червня 2006 року на підставі ст.115 КПК України був затриманий ОСОБА_1.

Органами досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_1 12 червня 2006 року, пред'явлено обвинувачення, що 10 червня 2006 року, приблизно о 10.00 годині громадянин ОСОБА_1 біля церкви, розташованій по бульвару Димитрова у Центрально-Міському районі м. Горлівки, маючи умисел на відкрите заволодіння майна повторно, з корисливих спонукань, підійшов до громадянки ОСОБА_2 та застосувавши насильство безпечне для життя та здоров'я потерпілої, зірвав з шиї ОСОБА_2, тобто таємно викрав золотий ланцюжок, вагою 17 гр, вартістю 1200 грн., заподіявши потерпілій збитки на вищевказану суму.

Постановою судді Центрально-Міського районного суду ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 червня 2006 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В апеляції обвинуваченого ОСОБА_1ставиться питання про скасування постанови суду та обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з посиланням на те, що у суду не було підстав вважати, що знаходячись на свободі

ОСОБА_1 буде переховуватися від суду та слідства. Крім того, обвинувачений вказує на те, що органами досудового слідства до нього застосовувалися міри психологічного та фізичного впливу, а також, що у нього на утриманні знаходиться хвора матір.

Вислухав доповідача, прокурора, який заважав проти задоволення апеляції, ознайомившись з витребуваними матеріалами справи, на підставі яких було обрано відносно ОСОБА_1запобіжний  захід у вигляді взяття під варту, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню, а постанова суду -підлягає залишенню без зміни, за таких підстав.

Органами досудового слідства обвинуваченому пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Згідно зі ст. 12 КК України злочин, передбачений вищевказаною статтею є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

По справі є достатньо підстав для підозри ОСОБА_1у вчиненні зазначеного      злочину.

При прийнятті рішення судом враховані обставини того, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, таким чином, судом при розгляді подання слідчого була прийнята до уваги загроза втечі обвинуваченого, про яку свідчить можливий строк покарання за інкримінований злочин; наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Доводи обвинуваченого про те, що суд обираючи запобіжний захід не врахував його особу, те що в нього на утриманні знаходиться хвора матір, а також той факт, що до нього застосовувалися міри психологічного та фізичного впливу, самі по собі не можуть бути підставою для обрання чи зміни запобіжного заходу не пов'язаного з утриманням під вартою, і повинні враховуватися разом з іншими обставинами передбаченими ст.ст. 148,150,155 КПК України. Доводи апелянта про відсутність доказів його провини є передчасним обговоренням, бо слідчий в передбачений законом строк повинен прийняти всі заходи по повному, всебічному і об'єктивному дослідженню обставин справи.

За таких обставин у суду не було підстав вважати, що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1в майбутньому з точки зору виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Враховуючи викладене, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області не знаходить підстав для скасування постанови суду та обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1більш м'якого запобіжного заходу ніж утримання під вартою.

На підставі   викладеного, керуючись ст. ст. 365,   366 КПК України колегія   суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1залишити без задоволення.

Постанову судці Центрально - Міського районного суду ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 червня 2006 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити  без змін.

Ухвала    апеляційного суду   оскарженню   не підлягає,   на  ухвалу не   може   бути внесено подання   прокурора.