№2-17/2007                КОПІЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 січня 2007 р.                                                        с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді              Горулько О.М.

при секретарі -                      Гудзенко С.В.,

з участю:      позивача-                                 ОСОБА_1,

відповідача-                           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідача на його користь завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 600 гривень та моральну шкоду в розмірі 7000 гривень, посилаючись при цьому на те, що у лютому 2006 року відповідач влаштував із його сином та з іншими членами його родини сварку та бійку, в ході якої пострілом із пристрою для відстрілу набоїв, споряджених гумовими кулями, влучив його синові в ногу. Після цього, 19 липня 2006 року в с-щі Решетилівка відповідач у присутності його неповнолітньої дочки побив його сина, ОСОБА_3, безпідставно звертався до УМВС України в Полтавській області із наклепницькими заявами на членів його сім"ї, неодноразово погрожував членам його сім'ї", тримає сім"ю в постійній напрузі та страху. Внаслідок цього погрішився стан його здоров"я, він змушений був лікуватися в Решетилівській ЦРЛ, лікувати свою дочку від нервового стресу, витратив на лікування 600 гривень.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, просив його задовольнити і суду пояснив, що 19 серпня 2006 року близько 20 години його син, ОСОБА_3, разом зі своєю чотирнадцятилітньою сестрою, а його дочкою, - ОСОБА_4 не велосипеді поікав в центр селища Решетилівка. Через деякий час його дочка повернулася додому на велосипеді. Вона була схвильована, плакала і розповіла, що відповідач ОСОБА_2 їх перестрів та побив його сина Він дуже розхвилювався, у нього стався серцевий напад, він випив серцеві каплі і стан його здоров"я покращився. Дочка вночі плакала, дружина наступного дня повела її в лікарню, а потім, за чиєюсь рекомендацією декілька разів возила дочку лікуватися до бабок-шептух. 20 липня 2007 року його син, ОСОБА_3, який працював черговим Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області, перебував на чергуванні і зателефонував йому, що його викликають до УМВС в Полтавській області. Він дуже розхвилювався, у нього піднявся артеріальний тиск, він звернувся до лікарні і лікувався у Решетилівській ЦРЛ із 21 липня по 3 серпня 2006 року. В даний час стан його здоров"я також незадовільний. Виявилося, що його сина викликали до УМВС внаслідок скарги на його сина та на його сім"ю, з якою звернувся відповідач до УМВС. У цій скарзі особисто про нього нічого не говорилося, але було вказано, що в його сім"ї зловживають спиртними напоями, що він сприймає як особисту образу. Стосовно нього особисто відповідач ОСОБА_2 ніяких протиправних дій не скоював, не було ні фізичного, на психічного насилля. Ніяких протиправних дій відповідач не скоював і відносно

2

його неповнолітньої дочки ОСОБА_4, лише вчиняв бійки із його повнолітніми синами -ОСОБА_3 та ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і суду пояснив, що звернення позивача до суду із даним позовом він вважає наклепом і помстою за те, що він певний час проживав у незареєстрованому шлюбі із колишньою дружиною сина позивача - УОСОБА_3. 19 липня 2006 року дійсно була сутичка із ОСОБА_3. Цього дня він на автомобілі їхав по вулиці с-ща Решетилівка, а назустріч йому на велосипеді їхав ОСОБА_3, який зробив на його адресу непристойний жест. Зупинивши автомобіль, він підійшов до ОСОБА_3 і зробив йому зауваження. У відповідь ОСОБА_3 накинувся на нього, схватив за одежу і повалив на землю. Від ОСОБА_3 чувся запах спиртного. Вирвавшись, він поїхав звідти і звернувся до Решетилівського РВ УМВС. Працівниками міліції проводилася перевірка даного факту. Проводилася також перевірка інциденту між ним та ОСОБА_3, що відбувся у лютому 2006 року. За результатами перевірки він не був притягнутий ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності. Стосовно заяви до УМВС України в Полтавській області він може пояснити, що він особисто цю заяву не писав і не давав ніяких пояснень працівникам УМВС, які перевіряли заяву. Заяву писала ОСОБА_5, колишня дружина УОСОБА_3, з якою він на той час перебував у фактичних шлюбних відносинах.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що їй нічого не відомо про стосунки між позивачем та відповідачем. Влітку 2006 року, можливо у липні місяці, у другій половині дня ближче до вечора вона знаходилася на вулиці біля свого будинку і бачила, як по вулиці йшла дочка позивача - Убийвовк Юлія, яка схлипувала. Вона не може категорично стверджувати, що ОСОБА_4 саме йшла, а не їхала на велосипеді, але в її пам"яті залишилося враження, що та саме йшла. При цьому ОСОБА_4 не бігла, не кричала, не ридала. Про те, що сталося, вона у дівчини не запитувала. Перед цим вона чула далеко на вулиці якісь крики, але що там відбувалося, - не знає.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що в середині літа 2006 року, напевне, в липні місяці, близько 16-17 години вона перебувала у своїй квартирі і до неї зайшли її подруга та ОСОБА_3. На обличчі ОСОБА_3 були сліди побиття. Він пояснив, що їхав не велосипеді зі своєю сестрою. їх зупинив ОСОБА_2, який почав його ображати, а потім - побив. Вона повідомила про це міліцію. Сама вона особисто не бачила бійки і про її обставини їй нічого не відомо. Із слухів їй відомо, що між ОСОБА_2 та УОСОБА_5 існує конфліктна ситуація, але подробиць вона не знає.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що із жовтня 1999 року по грудень 2005 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3, від цього шлюбу вони мають доньку. У грудні 2005 року Решетилівським райсудом їхній шлюб було розірвано, ініціатором розірвання шлюбу була вона, причина розірвання шлюбу -зловживання ОСОБА_3 алкогольними напоями. Із квітня по грудень 2006 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 Протягом цього часу відповідач забороняв їй та її дочці контактувати із ОСОБА_3. У лютому 2006 року був якийсь конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а 19 липня 2006 року ОСОБА_2 побився із ОСОБА_3. Обставини цих конфліктів їй не відомі. Кожного разу в цих конфліктах розбиралася міліція. Скаргу на ОСОБА_3 вона написала під тиском відповідача, в цій скарзі було написано, що сім"я позивача - алкоголіки. Між позивачем і відповідачем особисто ніяких конфліктів не було, ОСОБА_2 конфліктував лише із синами позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_3.

3

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, дослідивши докази у справі та давши їм юридичну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що протягом 2006 року на грунті особистих неприязних відносин відбувалися конфлікти між відповідачем ОСОБА_2 та повнолітніми синами позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_3. При цьому ніяких конфліктів особисто між позивачем та відповідачем не було, відповідач не вчиняв ніяких протиправних дій ні стосовно самого позивача, ні стосовного неповнолітньої дочки останнього.

Із ксерокопій протоколів медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп"яніння від 24 лютого 2006 року вбачається, що в момент конфлікту, який мав місце 24.02.2006 року відповідач ОСОБА_2 був тверезий, ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп"яніння. Із копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 3 березня 2006 року та із дослідженого в судовому засіданні відмовного матеріалу № 86 за даним фактом вбачається, що в діях учасників конфлікту ознаки злочинів відсутні. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були спричинені легкі тілесні ушкодження, але жоден з них до суду зі скаргами в порядку ст. 27 КГОС України не звертався. Протиправних дій з боку відповідача стосовно позивача не виявлено.

Із ксерокопій протоколів медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп"яніння від 19 липня 2006 року вбачається, що в момент конфлікту, який мав місце 19.07.2006 року відповідач ОСОБА_2 був тверезий, ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп"яніння. Із копії постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 24 липня 2006 року та із дослідженого в судовому засіданні відмовного матеріалу № 428 за даним фактом вбачається, що в діях учасників конфлікту ознаки злочинів відсутні. Згідно акту судово-медичного обстеження № 2073, який знаходиться у відмовному матеріалі, ОСОБА_3 заподіяні ушкодження легкого ступеню тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. ОСОБА_3 до суду зі скаргою в порядку ст. 27 КПК України не звертався. Протиправних дій з боку відповідача стосовно позивача не виявлено.

Із висновку від 7 серпня 2006 року за результатами перевірки заяв ОСОБА_5, ОСОБА_2 щодо неправомірних дій помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Решетилівського РВ УМВС капітана міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо безпідставних скарг ОСОБА_2 на її сина ОСОБА_3 вбачається, що вказана позивачем скарга до УМВС України в Полтавській області позивача особисто не стосується і працівниками УМВС взагалі не розглядалися питання особистих стосунків між позивачем і відповідачем, факт наклепу на позивача з боку відповідача не встановлений.

Відповідно до вимог частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (із змінами та добавками) за змістом норм законодавства, що регулюють відносини відшкодування моральної шкоди, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Судом встановлено, що жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно безпосередньо позивача ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_2 вчинено не було, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

4

Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, суд, -

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього/подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий:             ПІДПИС

СУДЦЯ: