Справа № 2-1059/2010р.

                                                                         УХВАЛА

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          01 березня 2010 року                                 Євпаторійській міський суд АР Крим у складі:                      

                         головуючої                                                             судді  Шилової О.М.

         при секретарі                                                                     Волошиній К.В.

            Розглядаючи у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Євпаторії заяву ОСОБА_1 про  накладання арешту на розподіл та на вселення в квартиру,  

ВСТАНОВИВ :

           Закрите акціонерне товариство «Хвиля» м. Євпаторії АР Крим  звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання втратившою право на користування житловим приміщенням  в кімнаті №163 дому №8 по вул.  Ситникова м. Євпаторії АР Крим .

           24.02.2010 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1   до Закритого акціонерного товариства «Хвиля» м. Євпаторії АР Крим , виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, Євпаторійської міської Ради, 3-тя особа Служба у справах дітей Євпаторійської міської Ради про визнання незаконною відмову в надані житла по місцю реєстрації та вселення її разом з донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в кімнату № 36 д. №8 по вул.  Ситникова м. Євпаторії АР Крим.

           Просить в порядку забезпечення її зустрічної позивної заяви в порядку ст. ст. 151-153 ЦПК України накласти арешт на розподіл та на вселення в квартиру АДРЕСА_1 АР Крим інших осіб.

           Вказана заява  про накладання арешту, підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

           Відповідно до  ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

           Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду  про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

           Разом з тим,  на підставі ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

           У поданій до суду заяві заявник не обґрунтовує необхідність накладення арешту.

           У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявникові.

           Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

           Керуючись ст. ст.151 – 153 ЦПК  України,

У Х В А Л И В:

           Заяву ОСОБА_1 про забезпечення  її позову  про накладання арешту на розподіл та на вселення в квартиру АДРЕСА_1 АР Крим   інших осіб  -  повернути заявникові без розгляду.

           Копію ухвали суду направити ОСОБА_3.

                   СУДДЯ                                                                                 О.М.ШИЛОВА