Справа №22ц-10200/2007 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 21 (1) Грищенко Н.М.
Доповідач Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня 10 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: - Неклеси В.І.
Суддів: - Карнаух В.В., Братіщєвої Л.А.
При секретарі: - Чубіній А.В.
За участю : позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі -Бершадської Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі \ надалі Фонд соціального страхування \ про відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що тривалий час у період з 1976 року по 2003 рік працював на різних підприємствах з шкідливими умовами праці, отримав професійне захворювання - пиловий бронхіт. Згідно з висновком МСЕК від 26.01.2004 року йому встановлено стійку втрату професійної працездатності 20%, тому просив стягнути на його користь 30000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2006 року, позов задоволено частково, з Фонду соціального страхування на користь позивача стягнуто 10000 грн.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування ставить питання про скасування рішення суду та відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: не врахована норма ст.. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», постановляючи рішення суд не вірно застосував п. З ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності» який не поширюється на дані правовідносини, у справі відсутній висновок МСЕК про причинения позивачу моральної шкоди, суд стягнув суму, яка не відповідає обсягу та характеру моральних страждань позивача.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював з 1976 року по 2003 рік на різних підприємствах з шкідливими умовами праці працював на посадах електрозварником ручної та дугової зварки, підземним газоелектрозварником, кріпильником, підземним електрослюсарем, у зв'язку із чим отримав професійне захворювання - пиловий бронхіт.
Відповідно до висновку МСЕК від 26.01.2004 року ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності 20%.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Внаслідок професійного захворювання та часткової втрати професійної працездатності у нього суттєво змінилося життя, він не працює, скаржиться на постійний кашель із мокротинням, відчуває задишку навіть при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, загальну слабкість, підвищену втомлюваність, головокружіння, головний біль, підвищення артеріального тиску, біль в дільниці серця, не може виконувати роботу по дому. Крім того, позивач відчуває себе соціально невлаштованою людиною, часто перебуває під впливом негативних емоцій внаслідок переживань з приводу профзахворювання.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Висновок суду про відшкодування позивачу моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп\2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, що вперше позивачу встановлено 20 % втрати працездатності, врахував фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що норми ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», щодо призупинення з 01.01.2006 року дії норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які привели до втрати працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди; постановив рішення необгрунтовано керуючись п. З ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які привели до втрати працездатності», стягнув суму, яка не відповідає обсягу та характеру моральних страждань позивача є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням конкретних обставин по справі, характеру моральних страждань і наслідків, що наступили.
Доводи відповідача стосовно відсутності висновку медично-соціальної експертної комісії про наявність факту спричинення моральної шкоди не обгрунтовані, оскільки вищезгаданий закон передбачає обов'язковий висновок МСЕК лише для потерпілих, яким не встановлена стійка втрата професійної працездатності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, і не знаходить підстав до задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.