справа №2а-289/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 року м.Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Воронко І.А.
при секретарі: Золотько Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області «про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості по пенсії» ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить суд зобов’язати відповідача по справі здійснити йому перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій у відповідності до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» за період з 2004року по 2009рік, здійснити перерахунок додаткової пенсії в розмірі 75%мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004року до 2009 року включно. Також просить суд стягнути на його користь державну та додаткову пенсію за період з 2004року по 2009рік і надалі продовжувати нарахування пенсії згідно Законам України.
В судове засідання позивач не з’явився, згідно адміністративного позову заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача – ОСОБА_2 в судове засідання з’явилася, позовні вимоги позивача не визнала в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не може застосовуватися як розрахункова величина для розрахунку розмірів будь-яких пенсійних виплат, тому вимоги щодо встановлення мінімального розміру пенсії, призначеної відповідно до статі 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 796-ХІІ. Зазначає, що всі виплати здійснювались правомірно в розмірах передбачених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
З’ясувавши позиції сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини:
Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача визнано інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК. Положеннями статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12) його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За період часу починаючи з 2004 року по грудень 2009 року позивачу дійсно призначалася, нараховувалася і виплачувалася державна пенсія як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткова пенсія в розмірі нижче 75% мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. І ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно Рішень Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року поновлено дію норми ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N796-XII від 28 лютого 1991 року та визнано неконституційним нарахування пенсії за постановами Кабінету Міністрів України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ (далі — Закон № 796-ХІІ).
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 січня — 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривню, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня — 498 гривень. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня — 498 гривні.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 і 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12), а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на частину п’яту статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12), якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав дану проблему, зокрема це зазначено в рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішенні Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Виходячи із конституційних принципів на яких ґрунтується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбаченні статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодекс у Адміністративного Судочинства України.
Тому, цілком очевидне, що дії Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська, щодо виплати позивачу пенсії у розмірах менших 6 мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неприйняття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (1058-15) на які посилався відповідач в своїх запереченнях проти позову, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач дізнавшись про порушення своїх прав 19 березня 2009 року звернувся з заявою до відповідача про перерахунок отримуваної пенсії. Після цього 07 квітня 2009 року звернувся до суду, в той же час не пояснюючи будь-яких обставин щодо поважності причини пропуску встановленого законом річного строку на звернення до суду. Тому з урахуванням положень ст.99 КАС України, суд вважає за необхідним в даному випадку застосувати передбачену законом позовну давність в один рік, в зв’язку з чим підлягають задоволенню вимоги позивача лише за період з 22 травня 2008 до 01 грудня 2009 року.
Проте вимоги позивача в частині стягнення з відповідача недоотриманої суми пенсії - не підлягають задоволенню оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру допомоги, що стане фактичним виконанням судом функцій органів соціального населення, що неприпустимо відповідно до принципу поділу державної влади, закріпленому статтею 6 Конституції України. Крім того стягнення вищезазначеної суми судом може створити загрозу невиконання поточних зобов’язань при виконанні рішення суду державною виконавчою службою та утворення заборгованості перед громадянами які перебувають на обліку у відповідача і також отримують відповідну пенсію.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неповної виплати сум державної та додаткової пенсії на протязі 2008-2009 років, і керуючись частиною 2 статті II Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить за межі позовних вимог, оскільки вважає що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких наданий позов. Обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошевих сум законом покладено на відповідача, у зв’язку із чим суд не може виконувати обов’язку суб’єктів владних повноважень, покладених на них законом. Право позивача в такому випадку має бути захищене шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу недоплаченої суми державної та додаткової пенсії за відповідний період.
Таким чином, суд, керуючись положеннями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12), вважає обґрунтованим і доведеним, що відповідач припустився бездіяльності відносно своєчасного перерахунку та виплати основної пенсії позивачу в розмірі 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії в розмірі нижче 75% прожиткового мінмуму.
На підставі ст.ст.22,46 Конституції України, Рішення Конституційного суду №10 рп/2008 від 22.05.2008 року , Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», керуючись статтями 9, 69,71, 86, 94, 99, 100,104,122,128, 158-163, 167 КАС України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області «про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості по пенсії» – задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи за періоди з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2009року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісячно, виходячи з розміру встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за періоди з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2009року - в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію в розмірах передбачених статтями 50, 54 Закону від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська протягом десяти днів з дня проголошення постанови та поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Воронко І.А.