УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-3609\06р. Головуючий 1 інстанції Андрєєв Е.А.
Категорія-34 Доповідач Градовський Ю.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі: Головуючого: Градовського Ю.М.
Суддів: Бітова А.І.
Гайворонського С.П.
; При секретарі: Лабунській Т.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за апеляційною
Скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області
від ЗО березня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, розподілу сумісного майна, за зустрічним позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, визнання
недійсним рішення В-Дальницької сільради від 27 березня 2004р., визнання частково
недійсним державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, про
зобов"язання не чинити перешкод в проживанні та користуванні майном.
ВСТАНОВИЛА:......... ;:
У травні 2004р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподілу майна. Свої вимоги обґрунтував тим. що 16.08.1980р. між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей. ОСОБА_3, та доньку ОСОБА_4. В даний час разом не проживають, оскільки сумісне життя не можливо. Крім того, за час сумісного проживання ; придбали майно, яке у добровільному порядку не можуть розділити, а тому просить вимоги задовольнити, шлюб розірвати, провести розподіл майна.
В свою чергу ОСОБА_1 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2, зазначивши, що за час перебування у шлюбі за рахунок спільних трудових та грошових витрат вони побудували житловий будинок АДРЕСА_1, який складається із кількох споруд і який також підлягає розподілу. Крім того, в суді їй стало відомо, що ОСОБА_2 оформив на своє ім'я та отримав державні акти на право приватної власності на земельні ділянки АДРЕСА_1, які також придбані за час сумісного проживання. Посилаючись на ці обставини просила вимоги задовольнити.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від ЗО березня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенні. Шлюб, зареєстрований 16 серпня 1980р. у відділі РАГС Біляївського РУЮ між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис 41 - розірвано. Визнано за ОСОБА_2 право власності та виділено йому в натурі автомобіль „Ніссан-Максіма", 1997р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 5195згрн. та автомобіль ВАЗ-2107, 1998р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 19653грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності та виділено в натурі однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, вартістю 56630грн. та автомобіль ВАЗ-2107, 1995р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 13836грн. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що можливість збереження сім'ї втрачена, а тому шлюб підлягає розірванню. Враховуючи, що у добровільному порядку сторони не можуть провести розподіл сумісно нажитого та придбаного майна, суд вважав, що розподілу підлягає майно, а саме: автомобіль „Ніссан-Максіма", 1997р. випуску, автомобіль ВАЗ-2107, 1998р. випуску, автомобіль ВАЗ-2107, 1995р. випуску, однокімнатна квартира АДРЕСА_2. Виходячи з зазначеного майна та його вартості, суд першої інстанції провів його розподіл в натурі. При цьому суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що не підлягає розподілу житловий будинок АДРЕСА_1, а також земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_2, , відповідно до рішення В-Дальницької сільської ради.
Однак з таким висновком районного суду погодитись не можна, оскільки висновок
суду не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд відповідно до п.п.3,4 ст.309ЦПК України рішення суду скасовує, ухвалює нове рішення, з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що відповідно до актового запису №НОМЕР_4 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Від шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_4, син ОСОБА_5. За час перебування у шлюбних відносинах сторони придбали наступне майно: згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ -автомобіль марки ..Ніссан-Максіма", 1997р. випуску (а.с. 11); свідоцтва про реєстрацію ТЗ - автомобіль ВАЗ-2107. 1998р. випуску (а.с. 11); свідоцтва про реєстрацію -автомобіль ВАЗ-2107, 1995р. випуску (а.с.10); відповідно договору купівлі-продажу від 26 грудня 1998р. - однокімнатна квартира АДРЕСА_2 (а.'с.8,9).
Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 108), ОСОБА_2 належить 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, площа якого складає 66кв.м. За договором від 11 грудня 1991р. (а.с.109) ОСОБА_5 (мати) подарувала, а ОСОБА_2 (син) прийняв в дар 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, площа якого складає 66кв.м. Таким чином, відповідно до вищевказаних угод ОСОБА_2 отримав в дар та спадщину власність, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 66кв.м, що стало власністю одного з подружжя.
Однак, за час сумісного проживання, за рахунок трудових та грошових затрат обох сторін, майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1, за рахунок добудови самого та прибудови інших спор\д. що підтверджується технічним паспортом (а.с.141-149,196-201) значно збільшилось, а тому збільшене майно судова колегія вважає необхідним визнати їх спільною сумісною власністю. За висновком експерта №НОМЕР_5 від 1 липня 2005р. загальна ринкова вартість спірного житлового будинку складає 231438грн. що еквівалентно 45829 доларів США. Відповідно до рішення Великодальницької сільради Біляївського району Одеської області №НОМЕР_6 у власність ОСОБА_2 передана земельна ділянка площею 0,065га для ведення особистого сільського господарства і 0,250га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.201,202), яка також відноситься до спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ст.112СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них. інтересам інших дітей, що мають істотне значення.
Як судом першої так і апеляціним судом встановлено, що сумісне проживання подружжя не можливо, а тому шлюб між подружжям підлягає розірваню.
Як зазначено у ст.69СК України, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Однак, як вбачається з матеріалів справи подружжя не можуть у добровільному порядку вирішити питання про розподіл сумісного майна, а тому судова колегія вважає необхідним провести його розподіл у судовому порядку.
За правилами ч.І ст.70СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Виходячи з зазначених норм Закону, колегія суддів вважає необхідним провести розподіл майна, а саме автомобілів та квартири АДРЕСА_2, виділивши ч власність ОСОБА_2 - автомобіль марки „Ніссан-Максіма", 1997р. випуску, вартістю 51953грн. автомобіль ВАЗ-2107, 1998р. випуску, вартістю 19653грн.: виділити у власність ОСОБА_1 - автомобіль ВАЗ-2107, 1995р. випуску, вартістю 13836грн.; однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, вартістю 56630грн.
Як зазначено в ст.62СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору .може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи. ОСОБА_2 відповідно до договору дарування та свідоцтва про право власності за заповітом належить на праві власності будинок :АДРЕСА_1. Відповідно до вказаних договорів площа будинку складала 66кв:м., а відповідно до технічного паспорту (а.с. 196-201). за час перебування у шлюбі, розмір та площа спірного будинку значно збільшилась і складає 340кв.м. Збільшення майна відбулось за рахунок Грошових та трудових внесків подружжя,.а тому судова колегія вважає, що вказане майно, а саме будинок необхідно визнати спільною сумісною власністю подружжя. За правилами ст.62СК України, спірне майно підлягає розподілу між чоловіком та жінкою, оскільки мирним шляхом провести розподіл вони не можуть.
Встановлюючи частку кожного із подружня у спільному майні будинку АДРЕСА_1, судова колегія виходить з того що встановленою і не оспорюванною часткою власності ОСОБА_2 є частина будинку, а саме 66кв.м.. яка належнії, йому відповідно до договору дарування та свідоцтва про право власності на спадкове майно. Виходячи з загальної площі будинку -340кв.м., ОСОБА_2, належить 66\340 частин будинку та господарських споруд. Інша частина майна, а це 274\340 частин житлового будинку та господарських споруд, підлягає розподілу між подружжями у рівних частках, як зазначено в ст.70СК України. Виходячи з зазначеного розміру доля кожного з подружжя у збільшеному майні складає 137\340 частин будинку та господарських споруд (274:2 137).
Таким чином апеляційним судом визначена доля кожного з подружжя в спірному майні. Доля ОСОБА_2, складає 203\340 частин будинку та господарських споруд (це 66\340 частин, доля за договором дарування та спадщина; 137\340 частин, доля у спільній сумісній власності). Доля ОСОБА_1 при розподілі спільного сумісного майна складає 137\340 частин будинку та господарських споруд.
Оскільки житловий будинок, в частині що належить ОСОБА_2 за договором дарування та свідоцтва про право власності на спадщину, є спільною сумісною власністю, земельна ділянка передана ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування цього будинку, підлягає розподілу і земельна ділянка. Земельна ділянка розподіляється між подружжям пропорційного долі кожного у спірному майні, а саме: ОСОБА_2 передається 203\340 частин земельної ділянки, ОСОБА_1 передається 137\340 частин земельної ділянки.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст.309,315ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 березня 2006р. скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної власності задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 16 серпня 1980р. у відділі РАГС Біляївського району Одеської області, актовий запис №НОМЕР_4 розірвати.
Провести розподіл сумісно нажитого майна.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на:
-автомобіль марки „Ніссан-Максіма", 1997р. випуску, вартістю 51953грн.:
-автомобіль ВАЗ-2107, 1998р. випуск, вартістю 19653грн.
-203\340 частин будинку АДРЕСА_1:
-203\340 частин земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
-виділити у власність ОСОБА_1 - автомобіль ВАЗ-2107, 1995р. випуску. вартістю 13836грн.;
-однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, вартістю 56630грн.
-137\340 частин будинку АДРЕСА_1:
-137\340 частин земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1:
В іншій частині зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді.