ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року о 14 год. 52 хв.                                                    Справа № 2а-5001/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у  складі:

головуючого – судді                 Стрельнікової Н.В.

при  секретарі                 Горбовій І.С.

розглянув  у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за  позовом :     Запорізького міського центру зайнятості, м. Запоріжжя

до :     фізичної особи – ОСОБА_1, м. Запоріжжя

третя особа :     Відкрите акціонерне товариство «Запоріжполімертара», м. Запоріжжя

про :     стягнення коштів,

за участю представників:

від позивача :         Погорілий Ю.В. за довіреністю № 519 від 15.12.2009;

від відповідача :     ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 04.10.2001;

третя особа :         не прибув,

ВСТАНОВИВ:

          04 вересня 2009 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості до фізичної особи – ОСОБА_1, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача кошти, які були виплачені ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги в період професійного навчання та кошти на перенавчання у загальній сумі 6595 грн. 17 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення перевірки Правобережним міжрайонним центром зайнятості Відкритого акціонерного товариства «Запоріжполімертара» було виявлено, що відповідач працювала у зазначеному підприємстві, отримувала за це заробітну плату, маючи водночас статус безробітної, який їй надано з 26.06.2008 Правобережним міжрайонним центром зайнятості. Позивач вважає, що приховавши факт працевлаштування, відповідач не законно отримала право одержувати допомогу по безробіттю та навчатися за направленням центру зайнятості.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

    Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала. У наданих суду письмових  запереченнях на адміністративний позов, ОСОБА_1 зокрема зазначила, що вона дійсно відвідувала ВАТ «Запоріжполімертара» з метою вивчення специфіки та умов праці за запрошенням адміністрації підприємства. За цей час їй було роз’яснено що потрібно буде робити, ознайомили з умовами праці, технікою безпеки. У зв’язку з тим, що запропоноване місце роботи вимагало постійної перебування у стоячому стані, що суперечить вимогам лікарів відповідача, ОСОБА_1 на пропозицію не погодилась, більш на вказаному підприємстві не перебувала. Як саме був підписаний наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_1 не відомо. Дізнавшись про існування зазначеного наказу, ОСОБА_1 звернулася до адміністрації ВАТ «Запоріжполімертара» після чого, наказом № 15-К від 06 квітня 2009 року, наказ про прийняття її на роботу був визнаний недійсним керівництвом підприємства. Копія зазначеного наказу була направлена позивачу.

    Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про причини не явки суд не сповістив. Про час, місце та дату судового засідання третя особа повідомлялася належним чином.

    Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

    Як зазначає у адміністративному позові позивач, 19.06.2008 ОСОБА_1 була зареєстрована у Правобережному центру зайнятості як особа, що шукає роботу. З 26.06.2008 відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю залежно від страхового стажу у період з 26.06.2008 по 20.06.2009. В період перебування на обліку в центрі зайнятості та призначення допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 була направлена на навчання за спеціальністю «інженер» та їй була призначена виплата матеріальної допомоги в період професійного навчання. За період перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 було виплачена допомога по безробіттю та матеріальна допомога у розмірі 5656 грн. 78 коп., крім цього, центром зайнятості було витрачено державні кошти на перенавчання відповідача у розмірі 938 грн. 78 коп.

    Згідно довідки Правобережного центру зайнятості № 085909243 від 13.04.2009, загальна сума боргу ОСОБА_1 за період з 22.08.2008 по 28.02.2009 становить 5656 грн. 78 коп. (серпень 2008 року – 363 грн. 94 коп.; вересень 2008 року – 1040 грн. 84 коп.; жовтень 2008 року – 902 грн. 55 коп.; листопад 2008 року – 881 грн. 57 коп.; грудень 2008 року – 888 грн. 58 коп.; січень 2009 року – 820 грн. 51 коп.; лютий 2009 року – 758 грн. 79 коп.).

    Відповідно до довідки Запорізького обласного центру зайнятості, сума витрат на перенавчання безробітної ОСОБА_1, яка перенавчалася у Запорізькому електротехнічному коледжі ЗНТУ за договором № 551-у від 08.10.2008, складає 938 грн. 39 коп.    

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення», для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості зокрема має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

27 березня 2009 року Правобережним міжрайонним центром зайнятості проведено перевірку ВАТ «Запоріжполімертара» про що було складено акт № 16 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ВАТ «Запоріжполімертара» на посаду оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній згідно до наказу № 57-К від 21.08.2008, а звільнено з займаної посади 29.08.2008 згідно наказу № 58-К. У вказаному акті містяться пояснення роботодавця де зазначено, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу тимчасово, вона працювала одну зміну після чого на роботу більше не виходила за станом здоров’я.

06 квітня 2009 року головою правління ВАТ «Запоріжполімертара» видано наказ № 15-К про відміну дії наказу. У наказі № 15-К зазначено, що у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 у період з 22.08.2008 по 29.08.2008 на підприємстві не працювала, голова правління наказує вважати наказ № 57-К от 21.08.2008 недійсним.

Листом № 548 від 25.05.2009 Правобережний міжрайонний центр зайнятості сповістив ОСОБА_1 про факти встановлені при перевірці ВАТ «Запоріжполімертара» та посилаючись на вимоги п. 3 ст. 36 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та запропонував відповідачу у десятиденний строк повернути допомогу по безробіттю та кошти, які були витрачені на професійну підготовку у загальній сумі 6595 грн. 17 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 були подані недостовірні дані при наданні їй статусу безробітної.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Не погоджуючись з позицією Правобережного центру зайнятості, ОСОБА_1 зверталася до прокуратури Хортицького району м. Запоріжжя з метою прокурорського реагування на неправомірні, на її думку, дії Правобережного центру зайнятості та посадових осіб ВАТ «Запоріжполімертара». Проте своїм листом № 77-09 від 17.05.2009, прокуратура Хортицького району м. Запоріжжя сповістила відповідача, що проведеною перевіркою не встановлено порушень чинного законодавства з боку працівників Правобережного центру зайнятості та посадових осіб ВАТ «Запоріжполімертара». Відповідачу листом роз’яснено, що у наданих нею доводах вбачаються спірні трудові відносини для вирішення яких їй запропоновано звернутися до суду.

Крім цього, суд звертає увагу на заочне рішення Хортицького районного суду від 24.12.2009 у цивільній справі № 2-2758/2009 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Запоріжполімертара» та Запорізького міського центру зайнятості про визнання недійсним наказу від 21.08.2008  щодо прийняття на роботу ОСОБА_1 Судом, відповідно до рішення, було встановлено, що на час розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки наказ № 57-К ВАТ «Запоріжполімертара», яким ОСОБА_1 прийнято на роботу, вже було визнано недійсним керівництвом підприємства про що свідчить наказ № 15-К від 06.04.2009. З огляду на встановлені факти, суд вирішив у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити. Зазначене рішення набрало законної сили.

Приймаючи до уваги наказ голови правління ВАТ «Запоріжполімертара» № 15-К від 06.04.2008 про визнання недійсним наказу № 57-К от 21.08.2008 та рішення Хортицького районного суду від 24.12.2009 у цивільній справі № 2-2758/2009, що набрало законної сили, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 суми коштів допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги на період навчання та перенавчання необґрунтованою.

Оскільки наказ № 57-К від 21.08.2008 про прийняття ОСОБА_1 на роботу скасовано керівництвом ВАТ «Запоріжполімертара», тобто роботодавцем визнано, що ОСОБА_1 не працювала на підприємстві, не отримувала за це кошти у вигляді заробітної плати, суд вважає, що відповідач у справі під час перебування на обліку у центрі зайнятості у статусі безробітної не порушувала вимоги чинного законодавства України. Посилання позивача на приховування ОСОБА_1 факту працевлаштування суд вважає безпідставними.  

На думку суду належним доказом факту працевлаштування ОСОБА_1 до ВАТ «Запоріжполімертара» є відповідний запис у трудовій книжці відповідача по справі, відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги позивача у справі є не обґрунтованими, таким чином у задоволенні позовних вимог Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми коштів слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 94, 158, 161-163, 257 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжполімертара» про стягнення коштів – відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення у повному  обсязі постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.    

Суддя                                     Н.В. Стрельнікова

Постанова складена у повному обсязі 26 лютого 2010 року.