УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3105/2006 р.                                 Головуючий у першій інстанції - Ярош А.І.

Доповідач - Сегеда С.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 липня 2006 року                           Колегія   суддів   судової  палати у цивільних   справах

апеляційного суду Одеської області в складі:                                                  

головуючого              -          Сегеди С.М.,               

судців                          -          СтанкевичаВ.А.,       

Гайворонського С.П.,

при секретарі                  -      Шкрабак В.А.,           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника УДАІ УМВС України в Одеській області на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Одеській області про усунення перешкод в користуванні власністю,

ВСТАНОВИЛА:

23 січня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до УДАІ УМВС України в Одеській області, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 жовтня 2005 року за договором купівлі-продажу він придбав автомобіль ГАЗ-69А, транзитний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 1956 року випуску у ОСОБА_2, згідно генеральної довіреності ОСОБА_3.

25 жовтня 2005 року позивач звернувся до РЕВ першого міжрайонного відділу ДАІ в Одеській області з заявою про взяття на реєстраційний облік вказаного автомобіля, але йому у цьому було відмовлено на тій підставі, що номер двигуна «НОМЕР_3» нанесений не в заводських умовах, а кустарним способом.

Як добросовісний покупець, позивач просив суд зобов'язати органи УДАІ УМВС України в Одеській області зареєструвати даний автомобіль на його ім'я, а також видати постійний технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до п. 14 «Правил державної реєстрації транспортних засобів», затверджених Постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 року, за наступними змінами, затверджених Постановою КМУ № 484 від 07.05.2001 року, транспортні засоби із знищеними, фальсифікованими або підробленими ідентифікаційними номерами вузлів і агрегатів реєстрації, перереєстрації та знаттю з обліку не підлягають.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю.

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.

Визнаючи дійсним біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу від 18.10.2005 року за №НОМЕР_4, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, тому що таких вимог позивач не заявляв, інша сторона по вказаному договору до участі у справі не залучалась, обставини укладення договору в судовому засіданні не досліджувалися.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, в частині усунення перешкод в користуванні автомобілем ГАЗ-69, державний номер НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_2, 1956 року випуску, зобов'язанні відповідача зареєструвати транспортний засіб, з видачею постійного технічного паспорту та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, суд мотивував свій висновок тим, що автомобіль довго експлуатувався в сільській місцевості, неодноразово ремонтувався, а тому відсутня табличка з номером шасі. Разом з тим, судом не дана оцінка тому факту, що номер двигуна «НОМЕР_3» нанесений не в заводських умовах, а кустарним способом, що підтверджено висновком експерта № НОМЕР_6.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду і вважає, що суд при вирішенні спору повинен   був   керуватися                                     вищезазначеними   «Правилами   державної   реєстрації   та   обліку транспортних засобів», пункт 14 якого забороняє реєструвати та знімати з обліку транспортні засоби із знищеними, фальсифікованими або підробленими ідентифікаційними номерами вузлів і агрегатів.

Згідно ст. 121-1 КпАП України експлуатація таких транспортних засобів вважається адміністративним правопорушенням, а тому заборонена.

Доводи позивача в тій частині, що відказом відповідача провести реєстрацію транспортного засобу з видачею технічних документів порушується його право власності, передбачене ст. 48 Закону України «Про власність», ст. 391 ЦК України, спростовуються п. 6 ст. 4 Закону України «Про власність», ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», ч.7 ст. 319, ч. 2 ст. 321 ЦК України, згідно яких особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України.

В даному випадку, позивач обмежується у використанні права власності на автомобіль п. 14 «Правил державної реєстрації та обліку транспортних засобів», виданих на підставі Закону України «Про дорожній рух».

Вказані обставини свідчать про те, що суд першої інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким у задоволенні позовних вимог позивачеві слід відмовити у повному обсязі.

Враховуючи те, що УДАІ УМВС України в Одеській області не сплатило при поданні апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та не в повному обсязі сплатило судовий збір, а саме 8.50 грн., при необхідності сплати 25.50 грн., та приймаючи до уваги те, що у задоволенні позовних мовог позивачеві відмовлено, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., та судовий збір у розмірі 17 грн.

Керуючись ст.ст. 79, 81; п. 2 ч.І ст. 307; п. З ч. 1 ст. 309; ст.ст. 313; 314 ч.2; 316; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника УДАІ УМВС України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2006 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, як заявлених безпідставно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь судового інформаційного центру витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 17 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до ВерховногоХуду України.

Головуючий:

Судді:

Вірність копії посвідчую, суддя      С.М.Сегеда