1-23/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2008 року м. Рівне
Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі:
головуючого - підполковника юстиції Антонюка О.В., при секретареві - Никончук Л.М. ,
з участю державного обвинувача - військового прокурора Рівненського гарнізону - полковника юстиції Борискіна С. А., підсудного ОСОБА_3 , розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А 1519, старшого прапорщика,
ОСОБА_3,
народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дубно, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше несудимого, на військовій службі за контрактом з червня 1995 року, за призовом Дубнівського РВК, начальника речового складу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він в період з червня 1995 року по листопад 2008 року, шляхом обману командування військової частини А 1519, а саме представленні підробленого документу про освіту, на підставі якого йому було присвоєне військове звання „прапорщик", а пізніше „старший прапорщик" і отриманні за вказаний період грошового забезпечення за такі військові звання, заволодів державними коштами на загальну суму 3101 грн. 05 коп.
Вищезазначені дії ОСОБА_3 органами досудового слідства були кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України. (Кримінальна справа в частині використання ОСОБА_3 завідомо підробленого документу органами досудового слідства закрита на підставі п.2 ст. 6 КПК України, а.с. 39-40).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, і, підтвердивши вищенаведене, пояснив, що дійсно в 1995 році з метою отримання військового звання „прапорщик" представив у військову частину А 1519 копію диплому про закінчення Мирогощанського радгосп-технікуму, на підставі якої йому було присвоєно військове звання „прапорщик", а в подальшому „старший прапорщик" і він з червня 1995 року отримував грошове забезпечення як „прапорщик", а з серпня 2005 року по листопад 2008 року як „старший прапорщик".
У зв'язку з тим, що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи, які були зібрані в ході досудового слідства, і які ніким з учасників судового розгляду не оспорювались, а також, враховуючи клопотання останніх, відповідно до ч.3
ст. 299 КПК України, дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного та дослідженням документів, які характеризують його особу.
До закінчення судового слідства підсудний ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 45 КК України, і закриття кримінальної справи відносно нього на підставі ст. 71 та ст. 72 КПК України, оскільки він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, в скоєному щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував заподіяну шкоду.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_3, пояснивши при цьому, що, враховуючи наявність передбачених ст. 45 КК України передумов і підстав звільнення від кримінальної відповідальності, обставини справи і особу підсудного, останнього слід звільнити від: кримінальної відповідальності, а кримінальну справу відносно нього закрити.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, в ході досудового слідства зібрано достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України є злочином невеликої тяжкості.
У відповідності до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та прийнявши до уваги всі обставини справи, суд приходить до переконання, що клопотання підсудного ОСОБА_3 підлягає задоволенню. Оскільки він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, в скоєному щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував заподіяну шкоду, а також те, що він не заперечує стосовно закриття кримінальної справи відносно нього з вказаних нереабілітуючих підстав, тому підсудного ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 45 КК України, і закрити кримінальну справи відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст. 71 та ч.2 ст. 72 КПК.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71, 72, 282 КПК України, військовий місцевий суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання підсудного ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_3, який обвинувачується органами досудового слідства у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 45 того ж Кодексу звільнити; від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу відносно останнього закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 71 та ч.2 ст. 72 КПК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - відмінити.
Після набрання постановою законної сили речові докази по даній кримінальній справі:
• - книгу реєстрації дипломів Мирогощанського радгосп-технікуму, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у директора аграрного коледжу Терновика В.Я. (а.с. 68-69) вважати повернутою за належністю;
• - особову справу прапорщика ОСОБА_3, яка зберігається у кімнаті речових доказів військової прокуратури Рівненського гарнізону (а.с. 24-25) - повернути за належністю у військову частину А 1519.
Апеляція на дану постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону України протягом семи діб з дня її винесення. Дійсна за належним підписом. Копія звірена з оригіналом: