Копія  

  В  И  Р  О  К  

  І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И  

11 лютого  2010 року                                                                                                      м. Ужгород  

 Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого – капітана юстиції Носова В.В.,

при секретарі – Лакатош Г.К.,

за участю державного обвинувача – військового прокурора Ужгородського гарнізону полковника юстиції Демківа О.Р., потерпілих  ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового суду кримінальну справу відносно військовослужбовця військової частини А1778 колишнього старшого прапорщика  

ОСОБА_6  , який народився  

ІНФОРМАЦІЯ_1, у с. Середи, Ємільчинського

району, Житомирської області, українця, з середньою повною освітою, одруженого,  що має                                                                                     на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не                                                                                                            

судимого, на військовій  службі з  грудня 1995 р., на займаній посаді з листопада 2004 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2  ст. 424 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

  В С Т А Н О В И В :  

 ОСОБА_6 проходить службу у військовій частині А1778 на посаді старшини роти вогневої підтримки з 2004 року.

10 січня 2010 року в добовий наряд по контрольно-пропускному пункті (КПП) в/частини А1778 заступили військовослужбовці строкової служби роти вогневої підтримки: мол. сержант ОСОБА_3 та  солдати ОСОБА_4 і  ОСОБА_5

В той же день ОСОБА_6 у приміщенні кімнати відпочинку чергового КПП в/частини А1778, в порушення вимог ст.ст. 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 3, 4  Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, будучи незадоволеним неналежним виконанням службових обов’язків в наряді підлеглими йому військовослужбовцями, з метою показати свою уявну перевагу над ними, використовуючи нестатутні заходи впливу, умисно застосував фізичне насильство щодо підлеглих.

Зокрема, 10 січня 2010 року ОСОБА_6 разом з капітаном ОСОБА_7, в позаслужбовий час вживали спиртні напої. Біля 19 год.15 хв. вони разом пішли в напрямку КПП в/частини А 1778, для того, щоб провести своїх знайомих.

Після того, як ОСОБА_6 разом із капітаном ОСОБА_7 зайшли до приміщення КПП, останній присів на місце чергового та заснув. А  ОСОБА_6 пішов провести знайомих на таксі. Коли він повертався на КПП, то спіткнувся об поріг, з чого військовослужбовці, які перебували в добовому наряді посміхнулись. В подальшому, він наказав їм всім зайти в кімнату відпочинку чергового КПП та  вишикуватись. Після цього  він почав їм говорити, що незадоволений тим, як вони виконують свої службові обов’язки, в тому числі і під час несення служби в добовому наряді. Потім  підійшовши до мол. сержанта ОСОБА_3  вдарив його ліктем правої руки в область грудей. Після цього, він підійшов  та долонею правої руки наніс солдату ОСОБА_4 один удар в область обличчя. Надалі, підійшовши до солдата ОСОБА_5, схопив його за форму лівою рукою і наніс йому один удар головою в область правого ока.  

В подальшому військовослужбовці добового наряду вибігли з приміщення КПП, куди  в цей час прибув капітан ОСОБА_8, який побачив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходяться в стані алкогольного сп’яніння та наказав, щоб вони пішли додому. Однак додому вони не пішли, а постоявши деякий час на території частини, біля 19 год. 35 хв. того ж вечора знову зайшли до приміщення КПП. Там був тільки черговий – мол. сержант ОСОБА_3 ОСОБА_6 не сподобалось, як останній  виконує свої службові обов’язки в добовому наряді і надалі, тримаючи ОСОБА_3 лівою рукою за форму, наніс тому один удар кулаком правої руки в обличчя.

Вищеописаними діями, ст. прапорщик ОСОБА_6 спричинив умисні легкі тілесні ушкодження солдату ОСОБА_5 та завдав побоїв мол. сержанту ОСОБА_3 та солдату ОСОБА_4  

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6, винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся та дав аналогічні показання, як викладено вище, підтвердивши, що дійсно наносив вказаним військовослужбовцям удари. Крім цього він визнав, що знаходився в стані алкогольного сп’яніння, а  свою поведінку пояснив тим, що потерпілі погано виконували свої службові обов’язки і, як йому здавалося  відкрито насміхалися над ним.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_6, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, повністю доведена сукупністю інших зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен окремо, у суді також дали аналогічні показання, як викладено у описовій частині вироку, підтвердивши факти застосування до них насильства з сторони підсудного ОСОБА_6

Свої показання підсудний та потерпілі, кожний окремо, повністю підтвердили при проведенні з ними відтворення обстановки та обставин події.

Свідок – заступник начальника штабу в/частини А1778 капітан ОСОБА_8 у судовому засіданні  показав, що  10 січня 2010 року,  ввечері, близько 19 год 20 хв., він прибув на КПП військової частини А1778 та побачив  що там, крім добового наряду знаходяться капітан ОСОБА_7 та ст. прапорщик ОСОБА_6 По зовнішньому вигляду  було видно, що вони знаходяться в стані алкогольного сп’яніння. При цьому ОСОБА_6 в підвищеному тоні щось доказував складу добового наряду. Він сказав двом днювальним по КПП, щоб вони йшли на вечерю в їдальню, а капітану ОСОБА_7 та ст. прапорщику ОСОБА_6 наказав іти  додому.  

Через 15 хвилин він, проходячи через КПП, знову побачив там капітана ОСОБА_7 та   ст. прапорщика ОСОБА_6, який в цей час розмовляв з представником військової служби правопорядку ст. лейтенантом ОСОБА_9 Останній запитував у ст. прапорщика ОСОБА_6 за що він вдарив мол. сержанта ОСОБА_3 Через декілька хвилин ОСОБА_9 вийшов з КПП, а капітан ОСОБА_7 та ст. прапорщик ОСОБА_6 пішли на територію  в/частини А1778.

Допитаний в якості свідка офіцер групи проведення службових розслідувань та профілактики злочинів Ужгородського зонального відділу ВСП ЗСУ ст. лейтенант ОСОБА_9 показав ,   що 10 січня 2010 року, біля 19 год. 35 хв., проходячи біля КПП в/частини А1778 він побачив, як ст. прапорщик ОСОБА_6 знаходячись з внутрішньої сторони КПП, біля вхідних дверей, наніс військовослужбовцю строкової служби один удар правою рукою в область обличчя. Зайшовши на КПП, він побачив, що крім ст. прапорщика ОСОБА_6  в приміщенні також знаходиться   капітан ОСОБА_7 Дані військовослужбовці  перебували у стані  алкогольного сп’яніння. Він спитав у ОСОБА_6, чому той вдарив солдата, однак той відмовився відповідати.

Свої покази свідок ОСОБА_9 повністю підтвердив під час проведення з ним відтворення обстановки і обставин події.

Із досліджених у суді показань свідка ОСОБА_7 слідує, що  10 січня 2010 року ввечері, він разом з ст. прапорщиком ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зайшли на КПП в/частини А1778. Зайшовши у кімнату чергового по КПП, він сів на стілець та заснув, оскільки перебував у стані алкогольного сп’яніння. Зазначає, що про те, що відбувалось в подальшому, він не чув. Прокинувся  від того, що його розбудив капітан ОСОБА_8, який сказав, щоб він разом з ОСОБА_6 йшли додому спати, що вони і зробили. Більше про події того вечора він нічого не пам’ятає.

Згідно витягу з наказу  командувача військ ЗахОК № 91-ПМ від 22.11.2004 року вбачається що ст. прапорщик ОСОБА_6 призначений на посаду старшини роти вогневої підтримки 15 ОГПБ 128 ОМБР.

Відповідно витягу з наказу командира в/ч А1778 № 228 від 30.10.2009р. ОСОБА_3 присвоєно військове звання «молодший сержант».  

Згідно висновку судово – медичної експертизи № 66 від 27.01.2010 року вбачається, що виявлені у гр-на ОСОБА_5 тілесні ушкодження, у вигляді синця на шкірних покривах лівого зовнішнього кута ока, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Згідно витягу з наказу командира в/ч А1778 № 4 - НР від 08.01.2010р. ОСОБА_3 у складі добового наряду з 10 на 11 січня 2010 року призначений черговим по КПП.

Відповідно  квитанції до прибуткового касового ордеру № 5 від 29.01.2010 року  вбачається, що ст. прапорщик ОСОБА_6 добровільно відшкодував кошти, витрачені на лікування солдата ОСОБА_5 в медичній роті в/частини А1556.

Із витягу з наказу командира в/частини А0796 №18 від 26.10.2010 року вбачається що ст. прапорщика ОСОБА_6, старшину роти вогневої підтримки позбавлено військового звання «старший прапорщик».  

Оскільки колишній  ст. прапорщик ОСОБА_6   в порушення вимог ст. ст. 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4  Дисциплінарного статуту ЗСУ, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння,  будучи начальником по відношенню  до військовослужбовців строкової служби:  молодшого сержанта ОСОБА_3 та  солдат ОСОБА_4 і  ОСОБА_5 вищеописаними діями перевищив владу, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, застосував до вказаних солдатів насильство, суд вчинене ОСОБА_6 кваліфікує за ч. 2 ст. 424 КК України.

Протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння за № 4080 від 11.01.2010 року Закарпатського обласного наркологічного диспансеру, станом на 18 год. 30 хв. 11 січня 2010 року, не встановлено факт вживання ОСОБА_6 алкогольних напоїв 10.01.2010 року, однак суд до даних висновків ставиться критично, оскільки факт сп’яніння підсудного підтвердився в ході судового розгляду справи показаннями  як самого підсудного, так і показами потерпілих та свідків по справі, а також те, що даний медичний огляд проводився лише через добу після скоєння ним злочину. В зв’язку з чим суд визнає як обтяжуючу обставину вчинення ОСОБА_6 злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Разом з цим, при обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд приймає до уваги щире каяття підсудного у скоєному, що по місцю проходження військової служби він характеризується з позитивної сторони, до кримінальної відповідальності притягується уперше, раніше ні у чому вартому осуду помічений не був, важкі матеріально-побутові умови в сім”ї – батьку призначено лікування в умовах домашнього стаціонару, від його злочинних дій тяжких наслідків не настало, на утриманні має трьох неповнолітніх  дітей. Крім того, суд враховує те, що  підсудний  добровільно відшкодував затрачені державою на лікування потерпілого в медичному закладі кошти,  а також те, що потерпілі до нього претензій не мають та просять суворо його не карати.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, особу підсудного, мотиви та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 424 КК України, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 того ж Кодексу.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

  З А С У Д И В:  

  ОСОБА_6   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 2 ст. 424 КК України  , на підставі якої позбавити його волі строком на   4 ( чотири ) роки  .

У відповідності до   ст. 75 КК України   звільнити   ОСОБА_6   від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на   2 ( два ) роки  , якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно   ст. 76 КК України   зобов’язати   ОСОБА_6   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та в період іспитового строку повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на командування в/частини А1778, а в разі звільнення   ОСОБА_6 з військової служби на орган виконання покарань за місцем проживання засудженого.  

Запобіжний захід відносно   ОСОБА_6   – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без зміни.  

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону  через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

  З оригіналом звірено.  

  Головуючий по справі  

капітан  юстиції                                                                                                      В.В. Носов