Копія                                                            

П О С Т А Н О В А  

  І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И  

  13 січня 2010 року                                                                                                       м. Ужгород  

 Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого - капітана юстиції Носова В.В.,

при секретарі – Лакатош Г.К.,  

за участю – помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Хитрика Б.В., захисника обвинуваченого – адвоката  ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового суду подання заступника військового прокурора того ж гарнізону майора юстиції ОСОБА_4, внесеного в порядку ст. 165-3 КПК України, погодженого з військовим прокурором Ужгородського гарнізону,  про продовження терміну утримання під вартою до чотирьох місяців начальника Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку  підполковника

  ОСОБА_5,  який      народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Чинадійово,                        Мукачівського району, Закарпатської обл.,                           українця, з вищою освітою, одруженого, раніше                                                                                               не судимого, на займаній посаді - з лютого 2009             року,                                                                                    

  обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України,

  В С Т А Н О В И В:  

 Органами досудового слідства підполковник ОСОБА_5 обвинувачується в тому,   що він впродовж кінця жовтня – початку листопада 2009 року., будучи військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави та працівником військового правоохоронного органу – начальником Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, всупереч інтересів служби, умисно, використовуючи надані йому повноваження щодо обліку вчинених військовослужбовцями правопорушень, вжиття необхідних заходів дисциплінарного або адміністративного впливу до винних осіб, неодноразово вимагав, та 29 жовтня 2009 року одержав від майора ОСОБА_6 в якості частини матеріальної винагороди грошові кошти в сумі 1000 грн, а  13 листопада 2009 року, в кабінеті начальника КЕВ м. Мукачева підполковника ОСОБА_7, отримав від майора ОСОБА_6 решту грошових коштів в сумі 700 доларів США за приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння дорожньо-транспортної пригоди, невжиття заходів дисциплінарного або адміністративного впливу та за те, що він не повідомить про це командування майора ОСОБА_6

З огляду на те, що в діях начальника Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника ОСОБА_5, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 368 ч.2  КК України, відносно нього 13 листопада 2009 року порушено кримінальну справу та в цей же день його було затримано в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину та поміщено до ізолятора тимчасового тримання Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області.

16 листопада  2009 року за  поданням органу досудового слідства  судом гарнізону строк затримання підозрюваного було продовжено до 10 діб, тобто до 23 листопада 2009 року, з утриманням його в ізоляторі тимчасового тримання Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області.

20 листопада того ж  року старшим помічником військового прокурора Ужгородського гарнізону майором юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 у якості обвинуваченого  у вчиненню злочину передбаченого  ст. 368 ч.2 КК України.

23 листопада 2009 року у військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону повторно надійшло подання старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону, погоджене із військовим прокурором того ж гарнізону, про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту.

08 січня 2010 року військовим прокурором Ужгородського гарнізону, за клопотанням слідчого у справі, досудове слідство продовжено до 3-х місяців.

11 січня 2010 року у військовий суд гарнізону надійшло подання майора юстиції ОСОБА_4, яке підтримано військовим прокурором Ужгородського гарнізону, щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5, мотивоване тим, що 13 січня 2010 року спливає двохмісячний строк тримання обвинуваченого під вартою, а також, що вчинений ним злочин має велику суспільну небезпеку, поєднаний із вимаганням, злочин передбачений ст. 368 ч.2 КК України відноситься до  тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років та тим що, обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись на волі, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, може ухилятися від слідства та суду, впливати, використовуючи своє службове становище безпосередньо та через інших осіб на свідків по справі (зокрема для зміни ними своїх показань під час проведення очних ставок між свідками та обвинуваченим), чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі та виконанню процесуальних рішень.

Крім того, у поданні зазначено, що для закінчення досудового слідства по кримінальній справі  необхідно виконати ряд слідчих дій, зокрема: призначити та провести судово-фоноскопічну та криміналістичні експертизи;  ознайомити обвинуваченого та його захисника із постановами про призначення експертиз та із висновками експертів; провести огляд вилучених грошових коштів (предмету хабара); провести обшуки житла та іншого володіння обвинуваченого ОСОБА_5; провести очні ставки між свідками та обвинуваченим, виконати вимоги ст.ст. 218- 220 КПК України.

У судовому засіданні помічник військового прокурора Ужгородського гарнізону ст. лейтенант юстиції ОСОБА_2 підтримав внесене на розгляд суду подання, посилаючись при цьому на викладені у ньому обставини.  

Обвинувачений ОСОБА_5 у суді показав, що він є хвора людина, за час перебування   в ізоляторі тимчасового тримання Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області стан його здоров'я погіршувався, в зв'язку з чим було викликано карету швидкої допомоги. Просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід пов'язаний з обмеженням волі, а застосувати підписку про  невиїзд .

Представник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив не застосовувати до ОСОБА_5 міру запобіжного заходу, пов’язану з обмеженням його волі, при цьому заявив, що у матеріалах справи немає жодних доказів, які стверджували б, що знаходячись на волі, останній може ухилитися від слідства та суду, впливати на свідків, останній має постійне місце проживання, одружений, на утриманні у нього перебуває неповнолітня дитина, він хворіє хронічними захворюваннями, має позитивні характеристики, а тому вважає, що підстав для утримання ОСОБА_5 під вартою немає та просить подання старшого помічника військового прокурора не задовільняти, звільнивши обвинуваченого  з-під варти негайно, обравши відносно нього міру запобіжного заходу, не пов’язану з обмеженням волі, зокрема у вигляді підписки про невиїзд.

Дане клопотання адвоката підтримав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5

Вивчивши дане подання та направлені разом з ним матеріали кримінальної справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, враховуючи, що для забезпечення проведення повного, всебічного та об'єктивного слідства по даній кримінальній справі необхідно провести ряд слідчих дій  і надати можливість для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, згідно з вимогами ст.ст. 218- 220 КПК України, злочин вчинений обвинуваченим має велику суспільну небезпеку, поєднаний із вимаганням відноситься до  тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а також,  що ОСОБА_5 знаходячись на волі, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, може ухилятися від слідства та суду, впливати, використовуючи своє службове становище безпосередньо та через інших осіб на свідків по справі (зокрема для зміни ними своїх показань під час проведення очних ставок між свідками та обвинуваченим), чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити внесене на його розгляд подання  про продовження до 4-х місяців, тобто до 13.02.10 року, терміну утримання  ОСОБА_5 під вартою, для закінчення досудового слідства у кримінальній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 148, 150, 156, 158, 165, 165-3 КПК України, військовий місцевий суд,

                                                       П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

 Подання  заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції ОСОБА_4,  внесене за згодою військового прокурора того ж  гарнізону, про продовження терміну утримання під вартою громадянина   ОСОБА_5  , задовольнити.

Продовжити строк утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 4-х місяців, тобто до   13 березня 2010 року  , з утриманням його в Ужгородському слідчому ізоляторі № 9 ДДВП України.

Контроль за виконанням постанови покласти на військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.

На дійсну постанову до військового апеляційного суду Центрального регіону прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

  З оригіналом звірено.  

               Суддя військового місцевого суду  

Ужгородського гарнізону  

капітан юстиції                                                                 В.В. Носов