Копія                                                                  

П О С Т А Н О В А  

  І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И  

  23 листопада 2009 року                                                                                              м. Ужгород  

 Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого - капітана юстиції Носова В.В.,

при секретарі – Лакатош Г.К.,  

за участю – помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Хитрика Б.В., захисника обвинуваченого – адвоката  ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового суду подання старшого помічника військового прокурора того ж гарнізону майора юстиції Нарагана Р.В., в порядку ст.ст. 165, 165-2 КПК України, внесене за згодою військового прокурора Ужгородського гарнізону, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно начальника Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку,  підполковника

  ОСОБА_5,  який      народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с Чинадійово,                        Мукачівського району, Закарпатської обл.,                           українця, з вищою освітою, одруженого, раніше                                                                                               не судимого, на займаній посаді - з лютого 2009             року                                                                                    

  обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України,

  В С Т А Н О В И В:  

 Органами досудового слідства підполковник ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він,  28 жовтня 2009 року,  будучи військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави та працівником військового правоохоронного органу – начальником Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку, пересляідуючи корисливі мотиви, використовуючи своє службове становище на власну користь та в інтересах майора ОСОБА_6, реалізуючи виниклу при цьому домовленість із останнім щодо приховування факту вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння дорожньо-транспортної пригоди, невжиття заходів дисциплінарного або адміністративного впливу та про те, що він не повідомить про це командування майора ОСОБА_6, сказав працівникам ДАІ, які прибули на місце події, про те, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, а тому документування дорожньо-транспортної пригоди, освідчення його на предмет стану алкогольного сп’яніння, а також вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності будуть здійснювати військовослужбовці Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку.  

Після того, як працівники ДАІ, будучи запевнені підполковником ОСОБА_5 про те, що документування факту дорожньо-транспортної пригоди здійснять військовослужбовці Військової служби правопорядку, покинули місце події, ОСОБА_5, з метою подальшого виконання зобов’язань ОСОБА_6 про передачу йому 1200 доларів США в якості винагороди за приховування факту вчинення у стані алкогольного сп’яніння ДТП, невжиття заходів дисциплінарного або адміністративного впливу та за те, що він не повідомить про це вищестояще командування, забрав у того особисті документи.

29 жовтня 2009 року, згідно попередньо досягнутої домовленості щодо передачі частини матеріальної винагороди між підполковником ОСОБА_5 та майором ОСОБА_6, останній, на вимогу підполковника ОСОБА_5, зустрівся із ним біля кінотеатру "Перемога" в м. Мукачеві та передав тому грошові кошти в сумі 1000 грн., домовившись про зменшення решти суми до 700 доларів США.    

Надалі, впродовж кінця жовтня – початку листопада 2009 року підполковник ОСОБА_5, неодноразово погрожуючи майору ОСОБА_6 викриттям у вчиненні правопорушення, а також за обіцянку приховувати факт вчинення тим у стані алкогольного сп’яніння дорожньо-транспортної пригоди,  невжиття відносно того заходів дисциплінарного або адміністративного впливу вимагав від нього матеріальну винагороду.

13 листопада 2009 року, згідно попередньо досягнутої домовленості щодо передачі матеріальної винагороди між підполковником ОСОБА_5 та майором ОСОБА_6, останній на вимогу підполковника ОСОБА_5, зустрівся із  ним в кабінеті начальника КЕВ м. Мукачева підполковника ОСОБА_7 і в його присутності передав ОСОБА_5 грошові кошти, поклавши їх у папку синього кольору, що була йому надана підполковником ОСОБА_5  

З огляду на те, що своїми діями начальник Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковник ОСОБА_5, будучи військовою службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави та працівником військового правоохоронного органу скоїв одержання хабара, вчинене повторно та поєднане з його вимаганням і в діях вказаної особи вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 368 ч.2  КК України, відносно нього 13 листопада 2009 року порушено кримінальну справу та в цей же день його було затримано в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину та поміщено до ізолятора тимчасового тримання Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області.

16 листопада  2009 року за  поданням органу досудового слідства  судом гарнізону строк затримання підозрюваного було продовжено до 10 діб, тобто до 23 листопада 2009 року, з утриманням його в ізоляторі тимчасового тримання Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області.

20 листопада поточного року старшим помічником військового прокурора Ужгородського гарнізону майором юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 у якості обвинуваченого  у вчиненню злочину передбаченого  ст. 368 ч.2 КК України.

23 листопада 2009 року у військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону повторно надійшло подання старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону, погоджене із військовим прокурором того ж гарнізону, про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту.

В обґрунтування вказаного подання майор юстиції Нараган Р.В. зазначив, що вчинений ОСОБА_5 злочин має велику суспільну небезпеку, відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, поєднаний з вимаганням, обвинувачений знаходячись на волі, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, може ухилятися від слідства та суду, впливати на свідків, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі та виконанню процесуальних рішень, тому на час проведення досудового слідства до обвинуваченого ОСОБА_5 просить обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

У судовому засіданні помічник військового прокурора Ужгородського гарнізону ст. лейтенант юстиції ОСОБА_2 підтримав внесене на розгляд суду подання, мотивувавши необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту тим, що  під час розслідування кримінальної справи здобуті дані, про можливий вплив на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_5, його родичів та знайомих, з метою зміни ними своїх показань, які викривають ОСОБА_5 саме у вимаганні та одержанні хабара, що підтверджено показаннями допитаних свідків, повідомленням спецпідрозділу Управління СБУ України в Закарпатській області, а також тим, що він на час розгляду подання  від посади начальника Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу ВСП не усунутий.

Крім цього ст. лейтенант юстиції ОСОБА_2 зазначив, що у Закарпатській області спеціалізованих військово – медичних закладів, у яких є можливість проводити лікування взятої під варту особи, не має, однак такий медичний заклад є при Ужгородському слідчому ізоляторі № 9 ДДВП України, у зв'язку з чим просить у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати обвинуваченого у вказаному СІЗО ДДВП.  

Обвинувачений ОСОБА_5 у суді показав, що він є хвора людина, за час перебування   в ізоляторі тимчасового тримання Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області стан його здоров'я погіршувався, в зв'язку з чим було викликано карету швидкої допомоги. Просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід пов'язаний з обмеженням волі, а застосувати підписку про  невиїзд .

Представник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив не застосовувати до ОСОБА_5 міру запобіжного заходу, пов’язану з обмеженням його волі, при цьому заявив, що у матеріалах справи немає жодних доказів, які стверджували б, що знаходячись на волі, останній може ухилитися від слідства та суду, впливати на свідків, останній має постійне місце проживання, одружений, на утриманні у нього перебуває неповнолітня дитина, він хворіє хронічними захворюваннями, має позитивні характеристики, а тому вважає, що підстав для утримання ОСОБА_5 під вартою немає та просить подання старшого помічника військового прокурора не задовільняти, звільнивши обвинуваченого  з-під варти негайно, обравши відносно нього міру запобіжного заходу, не пов’язану з обмеженням волі, зокрема у вигляді підписки про невиїзд.

Дане клопотання адвоката підтримав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши дане подання та направлені разом з ним матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість викладених у ньому обставин, за яких воно підлягає задоволенню.

 З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підставами для її порушення у відповідності до вимог ст.ст. 94, 98, 102 КПК України є заява громадянина ОСОБА_6 щодо вимагання від нього підполковником ОСОБА_5 хабара у розмірі 700 доларів США за те, що він не буде доповідати про факт вчинення ОСОБА_6 ДТП., а також матеріали щодо документування спецпідрозділом Управління СБ України в Закарпатській області протиправної діяльності ОСОБА_5

 Виходячи з викладених вище конкретних обставин справи, які дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 може ухилитися  від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків, з метою зміни ними своїх показань, як особисто, оскільки на даний час обвинувачений не усунутий від посади  начальника Мукачівського відділення Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку,  так  зі сторони  його родичів та знайомих, що підтверджено показаннями  свідків, повідомленням спецпідрозділу Управління СБУ України в Закарпатській області, злочин, передбачений ст. 368 ч. 2 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5, являється тяжким, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 - ти до 10-ти років, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, суд приходить до висновку за необхідне задовольнити внесене на його розгляд подання і обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді взяття його під варту.

 Крім цього суд  твердження  захисника   ОСОБА_3  про те, що обвинувачений ОСОБА_5 хворіє хронічними захворюваннями та  в зв'язку з цим не може утримуватися під вартою,  до уваги не приймає, оскільки  при Ужгородському слідчому ізоляторі № 9 ДДВП України є спеціалізований  медичний заклад, у якому є можливість проводити лікування взятої під варту особи.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 148-150, 155, 158, 165, 165-1, 165-2 КПК України, військовий місцевий суд,

                                                       П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

 Подання  старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Нарагана Р.В.  в порядку ст.ст. 165, 165-2 КПК України, внесене за згодою військового прокурора Ужгородського гарнізону, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно громадянина   ОСОБА_5  , задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з утриманням у СІЗО № 9 ДДВПУ у Закарпатській області (м. Ужгород).  

Контроль за виконанням постанови покласти на військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.

На дійсну постанову до військового апеляційного суду Центрального регіону прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

  З оригіналом звірено.  

                Суддя військового місцевого суду  

Ужгородського гарнізону  

капітан юстиції                                                                 В.В. Носов