Справа №22-ц-4754-07 Головуючий у 1 інстанції Тюхтій П.М.
Категорія Доповідач у 11 інстанції Оношко Г.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Приходька К.П., суддів Коцюрби О.П., Оношко Г.М. , при секретарі Кахно І.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. . Києві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення
Макарівського районного суду від 03 листопада 2008 року у справі за
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2
Миколаївни про стягнення неустойки та моральної шкоди у зв"язку з порушенням договірного зобов"язання.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки та моральної шкоди у зв"язку з невиконанням договірного зобов"язання. У позові зазначав, що 12 червня 2008 року між ним та відповідачкою був укладений попередній договір про укладення в майбутньому , а саме не пізніше 12 липня 2008 року договору купівлі-продажу земельної ділянки.
З метою забезпечення з його боку наміру купити земельну ділянку позивач передав відповідачці аванс в розмірі 121250 грн. Крім того договором була встановлена відповідальність сторін за порушення умов договору у вигляді неустойки .
Відповідно до умов договору, у разі невиконання умов договору ним авансовий платіж залишався у відповідачки, а в разі порушення умов договору відповідачкою остання повинна повернути йому суму авансу в подвійному розмірі. Позивач виконав покладені на нього Попереднім договором зобов"язання, але відповідачка порушила п. 6.1 попереднього договору, а пізніше продала земельну ділянку іншій особі. Просив стягнути з відповідачки аванс в подвійному розмірі - 245500 грн., моральну шкоду 5000грн.та витрати у справі.
Рішенням Макарівського районного суду 03 листопада 2008року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідачки на користь позивача неустойку 245500 грн., моральну шкоду 2000 грн. та витрати у справі 1730 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про стягнення авансу .
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того , що 12 червня 2008 року
між позивачем та відповідачкою був укладений попередній договір про
укладення в майбутньому , а саме не пізніше 12 липня 2008 року договору
купівлі-продажу земельної ділянки, між сторонами було досягнуто
домовленості щодо всіх істотних умов договору;
З метою забезпечення виконання умов договору та наміру купити земельну ділянку позивач передав відповідачці аванс в розмірі 121250 грн.
П. 5.2, 5.3, 5.4 попереднього договору була встановлена
відповідальність сторін за порушення умов договору у вигляді
неустойки : у разі невиконання умов договору Покупцем авансовий платіж
залишався у продавця як неустойка, а у випадку невиконання умов
договору Продавцем останній зобов'язується повернути Покупцю
суму авансу в подвійному розмірі.
Погодившись з доводами позивача про те, що основний договір не був укладений з вини відповідачки, яка порушила п. 6.1 попереднього договору, а пізніше продала земельну ділянку іншій особі, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 611, ч.2 ст. 635, відповідачка повинна сплатити позивачеві неустойку в розмірі подвійної суму авансу та відшкодувати моральну шкоду, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
За правилами ст. 549 неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже , зазначеною нормою закону встановлено правило обчислення неустойки, яка може визначатися лише у відсотках. Норма , яка встановлює таке положення, не є диспозитивною, тобто сторони не вправі змінити таке положення та встановити у договорі неустойку у вигляді твердої суми або у кратному відношенні до суми зобов'язання .
Попередній договір - це договір , сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти у майбутньому основний договір на умовах, встановлених попереднім договором.
Частиною 2 статті 635 ЦК України передбачено , що сторона , яка
ухиляється від укладення договору , передбаченого попереднім
договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані
простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
З попереднього договору вбачається , що відповідно до умов договору позивач сплатив відповідачці аванс в розмірі 121250 грн., договором передбачено відповідальність продавця за ухилення від виконання умов договору , а саме сплата подвійної суми авансу.
У відповідності із ст. 570ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і засобом платежу і способом забезпечення виконання зобов'язання.
Якщо не буде встановлено , що сума, сплачена в рахунок належних боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом .
На відміну від завдатку , аванс- це лише спосіб платежу , він не виконує забезпечувальної функції , а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у подвійному розмірі.
Сплачені позивачем у рахунок виконання договору платежі є авансом, отжеу повинні повертатися у тому розмірі, в якому вони надавалися, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним аванс в сумі 121 250 грн.
Згідно з роз'ясненнями , що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року / з наступними змінами/" Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди, " право на відшкодування моральної шкоди виникає в тому разі, коли безпосередно передбачене нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Відповідальність за заподіяння моральної шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань законодавством не передбачена , тому рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позову.
Оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права , воно підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову: з відповідачки на користь позивача слід стягнути аванс в сумі 121250 грн. та витрати у справі відповідно до правил ст. 88 ЦПК України - 1212, 5 грн. , а всього 122462грн. 50коп. , в іншій частині позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Макарівського районного суду від 03 листопада 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аванс 121 250 грн. та витрати у справі 1212, 5 грн., а всього 122 462 грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.