УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
№ 22-10257 Головуючий у 1 інстанції: Чех Н.А.
Доповідач: Євтушенко О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2008 року Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого: ЄВТУШЕНКО О.І.
суддів: КОТУЛИ Л.Г., КОРОТУНА В.М.
при секретарі ТУРЧЕНКО Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ті особи: Управління житлового господарства Дніпровського району м. Києва, Відділ громадянства, еміграції, реєстрації фізичних осіб Дніпровського району м. Києва, Прокуратура Дніпровського району м. Києва про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку.
Апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та її право на житло.
В апеляційній інстанції позивачка та її представник підтримали подану апеляційну скаргу.
Відповідачка ОСОБА_4 та представники відповідачів заперечувала проти апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що АДРЕСА_1 була надана на підставі ордеру №Б-28399 в 1968 році позивачці та членам її сім*ї -чоловіку, сину. На даний час в спірній квартирі зареєстровані сторони по справі, позивачка, відповідач її син - ОСОБА_2 та його діти відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Судом встановлено, на протязі останніх років між сторонами склалися неприязні стосунки, неодноразово виникали конфлікти, з 2004 року позивачка не проживає в спірній квартирі із за неприязні сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які
проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або
використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил
соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в
одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились
безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Судом першої інстанції ретельно перевірені доводи сторін і із наданих сторонами доказів встановлено, що позивачка не довела свої позовні вимоги, тому що нею не було надано жодного підтвердження щодо вимог, встановлених ст. 116 ЖК України. Крім того, сама позивачка не назвала дії кожного з відповідачів, які б свідчили про неможливість їх сильного проживання в спірній квартирі. Та обставина, що в 2002 році позивачку покусала собака відповідачів, не може бути доказом, щодо вказаної підстави позовної вимоги - статті 116 ЖК України.
Судом встановлено, що з 2003 року собаки в спірній квартирі немає. Позивачка останні чотири роки в спірній квартирі не проживає, залишила її, вселятися не намагається. Сторони мають заборгованність по сплаті н за комунальні послуги, але останній рік сплачують кварплату та комунальні послуги, погашають заборгованість, що підтеврджено наданими квитанціями.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Позивачка не надала доказів того, що відповідачі порушують її житлові права, перешкоджають проживанню в спірній квартирі, створюють неможливі умови для проживання, оскільки в квартирі вона не проживає, з позовом про вселення не зверталась. Крім того позивачка не надала суду відповідних доказів того, що до відповідачів застосовувались міри громадського впливу і вони притягувались до відповідальності за порушення спільного проживання в квартирі.
Доводи позивачки, викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду: Доводи позивачки та її представники про те, що позивачка не можу проживати в спірній квартирі не найшли свого підтвердження і можуть бути підставою для виселення відповідачів. Посилання позивачки на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги її звернення в різні інстанціїї щодо поведінки відповідачів, правильно не прийняті судом до уваги, тому що свідчать лише про мотиви та думку самої позивачки.
Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, дав їм належну правову оцінку і постановив рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Рішення суду постановлено у відповідності до вимог діючого законодавства України, відповідає зібраним доказам, обставинам справи, а тому немає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2008 року без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її оголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.