Справа №22-2821-2008 p.     оскаржуване рішення ухвалено під головуванням

Категорія: 30     Маліновський О.П.

Доповідач: Гуцол П.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 грудня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Гуцола П.П.

Суддів: Луценка В.В.,  Денишенко Т.О.

При секретарі: Торбасюк О.І.

За участю: ОСОБА_2,  адвоката ОСОБА_3 - представника КМС-128 Одеської залізниці розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до колійної машинно)'станції 128 Одеської залізниці про стягнення невиплаченої заробітної плати,  компенсації за невиплату заробітної плати,  середнього заробітку за час проходження медичної комісії та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду від 29 жовтня 2008 року,  -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до колійної машинної станції -128 Одеської залізниці про стягнення невиплаченої заробітної плати,  компенсації за невиплату заробітної плати,  середнього заробітку за час проходження медичної комісії та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення Томашпільського районного суду від 29.10.2008 р,  а справу направити на новий судовий розгляд,  Посилаючись на те,  що колійна машинна станція №128 Одеської залізниці не є стороною по справі,  т.я. не являється юридичною особою і суд фактично вирішив питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участь у справі,  що є підставою для скасування рішення суду з-за порушення вимог процесуального права.

Заслухавши сторони,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено,  що згідно наказу №252/ос від 1 листопада 2005 року ОСОБА_23а його згодою було переведено на посаду машиніста котельної установки 3-го розряду Вапнярської КМС-128 на період опалювального сезону,  тобто був укладений строковий трудовий договір,  по закінченні строку дії якого ОСОБА_23а його заявою наказом №120 від 17 квітня 2006 року була надана йому щорічну відпустку строком на 14 календарних днів,  що не суперечить вимогам  ст. . З Закону України «Про відпустки» від 2.06.2005 p.,  згідно якого за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.  Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки,  тобто 3 травня 2008 р. Твердження ОСОБА_2 про те,  що 4 травня 2006 року по 19 травня 2006 р. йому були надані відгули за роботу у вихідні та святкові дні та понаднормову роботу є безпідставними. Так як в травні 2006 року ОСОБА_2 вказані дні не протабельовані і не оплачені. Судом першої інстанції в доказ наведеного були оглянуті табелі обліку використання робочого часу за період з листопада 2005 року по травень 2006 р. встановлено,  що позивач не працював у святкові,  вихідні дні чи понад норму робочого часу. Це також стверджується довідкою КМС-128 від 19.06.2008 року про те,  що наказу про надання іншого дня ОСОБА_2 в травні 2006 р. для відпочинку не видавався.

Також відповідно до ч. 4  ст.  106 КЗпП України компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається,  а згідно  ст. . 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі. На бажання працівника,  який працював у святковий і неробочий день,  йому може бути наданий інший день відпочинку.

Доводи ОСОБА_2 про те,  що він з 4 травня по 19 травня 2006 року знаходився у відгулах і ці дні підлягають оплаті суперечать фактичним обставинам справи і зазначеному законодавству про працю. Як видно з довідок від 30.11.2006р. та від 2.08.2006р. ОСОБА_2 було нараховано та виплачено повністю заробітну плату,  виплачені кошти за відпустку та компенсацію за 22 дні відпустки. Розрахунки були проведені 25 та 30 травня 2006 р. Посилання ОСОБА_2 про те,  що йому невиплачена заробітна плата за 10 днів травня 2006 p.,  які були непротабельовані та за час проходження медкомісії в залізничну поліклініку м.  Котовська,  куди він прибув 10 травня 2006 p.,  також є безпідставними.

Відповідно до Колективного договору (п.5.13) між адміністрацією і дорожним комітетом профспілки Одеської залізниці передбачена виплата заробітна плата на період перепідготовки лише тим працівникам,  які не пройшли медичної комісії,  робота яких пов'язана з безпекою руху. Однак ОСОБА_2 був направлений не на чергову медичну комісію,  а як новоприбулий,  а тому підстав для виплати ОСОБА_2 заробітної плати відсутні. Колійна машинна станція-128 Одеської залізниці наділена всіма ознаками юридичної особи,  тому обґрунтовано приймала участь по справі як сторона.

Враховуючи наведене,  колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував всі обставини справи,  дав належну оцінку зібраним по справі доказам,  відмовивши у задоволенні позову.

Судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права,  а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись  ст.   ст.  209,  303,  307,  308,  314,  315,  317 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.