АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-545/08 Категорія: кримінальна
Головуючий у суді 1 -ї інстанції Мішеніна С. В. Доповідач Кривошея А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду
Вінницької області в складі:
Головуючого: Кривошеї А.І.
суддів: Суржок А.В., Слободана К.Б.
за участю прокурора Фінца Д.Г.
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцією прокурора, що приймав участь в суді першої інстанції, на постанову Ленінського райсуду м. Вінниці від 25 листопада 2008 року якою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову начальника слідчого відділу прокуратури Вінницької області Грисика С. В. від 30.10.08 про порушення кримінальної справи за ст. 383 ч. 1 КК відносно ОСОБА_2, а в порушенні справи відмовлено.
Згідно наданих суду матеріалів 17.10.08 голова Тульчинського райсуду ОСОБА_2 звернувся в правоохоронні органи з заявою про те, що 16.10.08 біля 21год. на автошляху Тульчин-Немирів невідома йому особа з автомобіля ВАЗ-2101 вчинила біля 5 пострілів по автомобілю «Опель-Омега» під його керуванням, в зв'язку з чим 17.10.08 старшим слідчим СУ УМВС України у Вінницькій області порушено кримінальну справу по факту хуліганських дій відносно ОСОБА_2 за ст. 296 ч.4 КК.
20.10.08 в прокуратуру області від начальника УБОЗ УМВС області надійшла явка з повинною ОСОБА_2 в якій він визнав, що інсценував напад на себе з метою відвернення підозри в підпалі Тульчинського райсуду.
30.10.08 начальник слідчого відділу прокуратури Вінницької області Грисик С. В. порушив кримінальну справу за ст. 383 ч. 1 КК відносно ОСОБА_2 за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
25.11.08 постановою Ленінського райсуду м. Вінниці дана
Постанова скасована за скаргою ОСОБА_2
Суд скасував постанову в зв'язку з відсутністю підстави для порушення кримінальної справи, оскільки суду надано матеріали кримінальної справи, порушеної по факту вчинення хуліганських дій стосовно ОСОБА_2 Достатніх же даних, що вказують на наявність чи відсутність у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбачених ст. 383 КК немає, а кримінальна справа за ст. 296 ч.4 КК не закрита.
Приводом для порушення кримінальної справи не може бути явка з повинною ОСОБА_2, оскільки вона відібрана з порушенням вимог ст. 96 КПК: написана ОСОБА_2 в лікарні, пояснення не відбиралось, а слідством не перевірено чи він усвідомлював свої дії коли її писав.
Крім того, начальник відділу прокуратури області Грисик С. В., порушуючи кримінальну справ, перевищив свої повноваження, передбачені ст. 114-1 КПК.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду та залишення скарги ОСОБА_2 без задоволення, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення прийнято з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Так, в порушення вимог ст. 236-8 КПК суд провів оцінку зібраних доказів, визнавши явку з повинною неналежним доказом. Не врахував, що приводом для порушення кримінальної справи була не лише явка з повинною, але й матеріали кримінальної справи порушеної за ст. 296 ч.4 КК.
В порушення ст. 6 КПК суд вказав на неможливість порушення справи за ст. 383 КК, якщо справа за ст. 296 ч.4 КК не закрита.
Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав свою апеляцію, заперечення представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а
Постанова суду скасуванню згідно ст. 369 КПК, в зв'язку з невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи: висновки суду не підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні та судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Постанова слідчого підлягає скасуванню за умови не додержання вимог статей 94, 97, 98 КПК при порушенні справи.
Висновок суду, що явка з повинною відібрана з порушенням вимог ст. 96 КПК і не може бути приводом для порушення кримінальної справи ґрунтується виключно на відомостях, викладених в скарзі самим ОСОБА_2 і не підтверджений доказами, що містяться в матеріалах справи:
Явка з повинною написана особисто ОСОБА_2, підписана заявником та посадовою особою відповідно зі ст. 96 КПК (а.с. 18-19 матеріалів слідства), що не заперечує і сам скаржник;
Законність її отримання перевірив слідчий, що підтверджується протоколами допиту працівників міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6.(а.с. 20-25 матеріалів слідства), оцінку яким суд навіть не давав.
Також приводом для порушення кримінальної справи за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, крім явки з повинною ОСОБА_2, було і безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в його діях під час розслідування кримінальної справи, порушеної по факту хуліганства, що зазначено в оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи від 30.10.08 і відповідно з ч. 1 ст. 94 КПК також є приводом для порушення кримінальної справи, що судом до уваги не взято і жодної оцінки не дано.
Суд необгрунтовано дійшов висновку про відсутність і підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2
Згідно з ч.2 ст. 94 КПК підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. В матеріалах наданих слідством міститься:
• - заява ОСОБА_2 про напад на нього (а.с. 2);
• - протокол огляду місця події та автомобіля «Опель-Омега» (а.с. 3-10) зі слідами пострілів по автомобілю, вилучено гільзи та господарські рукавички;
• - протокол огляду лісопосадки (а.с. 11 -12), де знайшли пістолет ТТ;
• - протокол допиту ОСОБА_2 в якості свідка (а.с. 13-15) в якому останній пояснює, що по його автомобілю стріляли невідомі особи;
- висновком спеціаліста (а.с. 49), що запахи з рукавичок та пістолета
співпадають з запахом одягу ОСОБА_2
Судом дані докази до уваги не взято, що призвело до винесення неправосудного рішення.
Крім того, суд, вийшовши за межі дослідження приводів і підстав для порушення кримінальної справи, закріплених в ст. 236-8 КПК, допустив неправильне тлумачення закону:
Висновок суду, що не закрита кримінальна справа, порушена за ст. 296 ч.4 КК по факту хуліганства щодо ОСОБА_2, виключає можливість порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 383 КК, суперечить вимогам ст. 6 КПК, де міститься виключний перелік обставин, що виключають провадження в кримінальній справі;
Висновок суду, що начальник слідчого відділу прокуратури області Грисик С. В., порушуючи кримінальну справ, перевищив свої повноваження, передбачені ст. 114-1 КПК також суперечить вимогам кримінально-процесуального законодавства, оскільки згідно ст. 32 КПК, ст. 56 Закону України «Про прокуратуру», якими роз'яснено поняття «прокурор», згідно яких начальник слідчого відділу прокуратури Вінницької області Грисик С. В. є «прокурором», а тому відповідно зі ст. 97 КПК правомірно прийняв рішення про порушення кримінальної справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 236-8, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Ленінського райсуду м. Вінниці від 25 листопада 2008 року якою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову начальника слідчого відділу прокуратури Вінницької області Грисика С. В. від 30.10.08 про порушення кримінальної справи за ст. 383 ч. 1 КК відносно ОСОБА_2, а в порушенні справи відмовлено - скасувати.Скаргу ОСОБА_2 на постанову начальника слідчого відділу прокуратури Вінницької області Грисика С. В. від 30.10.08 про порушення кримінальної справи за ст. 383 ч. 1 КК відносно ОСОБА_2 залишити без задоволення
Матеріали справи повернути в прокуратуру Вінницької області для організації досудового слідства.