АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2390/2008      

Головуючий в суді першої інстанції: Любинецька-Онілова А.Г.

Категорія 79

Доповідач: Міхасішин І.В

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

18 листопада 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Щолокової О.В.,  Морозовського В.І.

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Янсона Євгена Валерійовича на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2008 року за матеріалами заяви представника закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Янсона Євгена Валерійовича по видачу судового наказу, -

встановила:

Ухвалою Ямпільского районного суду Вінницької області від 17 вересня 2008 року відмовлено в прийняті заяви представника ЗАТ КБ «Прива-Банк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 2010, 18 грн.

В апеляційній скарзі представник заявника ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та передачу вирішення даного питання на новий розгляд,  посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів,  перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів,  викладених в апеляційній скарзі,  дійшла до висновку,  що дана скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи у прийнятті заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу,  суд першої інстанції виходив з того,  що з наданих суду документів вбачається спір про право,  крім того,  відсутній договір між сторонами,  укладений в письмовій формі,  в якому визначені всі його істотні умови

Проте,  з таким висновком суду погодитись не можна,  виходячи з наступного.

З поданих матеріалів вбачається,  що 19 серпня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання банківських послуг №б/н,  відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 2500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,  що відповідає строку дії картки.

Згідно із п. 1.1. Умов і правил надання банківських послуг Заява разом із Пам'яткою клієнта,  Умовами і правилами надання банківських послуг і Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг (а.с.  З зв).

Згідно із  ст.  627 ЦК України відповідно до  ст.  6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору,  виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  звичаїв ділового обороту,  вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1,  2  ст.  207 ЦК України правочин вважається таким,  що вчинений в письмовій формі,  якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах,  телеграмах,  якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким,  що вчинений в письмовій формі,  якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом положень  ст.  ст.  526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокове виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній банком частині у випадку невиконання держателем та/чи довіреною особою держателя своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором (а.с.  4).

У випадку розгляду безспірної вимоги з договору,  який містить умови про кредит та відсотки за кредитом,  коли вони належним чином обчислені,  про що свідчать додані до заяви документи,  суд не повинен відмовляти стя-гувачу у видачі судового наказу. З доданого розрахунку заборгованості за

кредитним договором вбачається,  що боржником ОСОБА_3 зобов'язання за даним договором належним чином не виконувалися (а.с.  2).

Згідно із ч. 1  ст.  95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи,  якій належить право такої вимоги.

Відповідно до п.1 ч. 1  ст.  96 ЦПК України судовий наказ може бути видано,  якщо заявлено вимогу,  яка ґрунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

За таких обставин,  суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову в прийнятті заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3

Згідно із п.3 ч. 1  ст.  312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції,  якщо останній порушив порядок,  встановлений для його вирішення.

Поряд з цим,  колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те,  що в даних матеріалах залишилися поза увагою суду заява ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4  про видачу судового наказу (а.м.  15-28).

Враховуючи наведене та керуючись  ст.  ст.  307; 312; 315 ЦПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Янсона Євгена Валерійовича задоволити.

Ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2008 року скасувати,  а вирішення даного питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.