АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-4950/2008 р.     Головуючий у 1 -й інстанції: Забіяко Ю.Г

Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року     м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Пільщик Л.В.

Суддів:     Краснокутської О.М.  Сапун О.А.

При секретарі:     Белименко С. В.  

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м.  Запоріжжя від 13 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3,  третя особа ОП ЗМБТІ про визнання права власності на 1/2 частину будинку та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок,  -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розділ спільного сумісного майна подружжя,  визнання права власності на 1/2 частину будинку,  виділ долі в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

В ході розгляду справи за заявою представника позивача ухвалою від 13.11.2008 року суд залишив позовні вимоги в частині виділу долі в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою без розгляду.

В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначала ,  що вона 28 серпня 1999 року уклала шлюб з відповідачем.  Рішенням Заводського районного суду м.  Запоріжжя від 10.08. 2006 року шлюб між сторонами розірвано. В період шлюбу з відповідачем було придбано домоволодіння,  яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1,  яке оформлено на відповідача. Посилаючись на те,  що домоволодіння є спільним сумісним майном,  просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного будинку.

У червні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1. В позові зазначав,  що на придбання будинку він позичив у свого дядька 8100 грн. та у свого батька 800 доларів США. В 2007 р. він провів ремонтні роботи та витратив 33220 грн. Посилаючись на те,  що будинок було придбано на кошти,  які належали йому особисто , просив суд визнати за ним право власності на будинок.

Рішенням Заводського районного суду м.  Запоріжжя від 13 листопада 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_1.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення,  яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення представників сторін ,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  обговоривши доводи скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд визнав 1/2 частини будинок АДРЕСА_1 за позивачкою,  виходячи з того,  що будинок є спільною сумісною власністю подружжя.

Проте висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Визнавши право власності на будинок АДРЕСА_1 ,  суд послався на те,  що сторони його придбали за договором купівлі- продажу від 4 травня 2000 року під час перебування у шлюбі. Проте в матеріалах справи взагалі не має будь-яких доказів про належність сторонам будинку №АДРЕСА_1.

За договором від 4 травня 2000р. ОСОБА_3 купив у ОСОБА_5  будинок АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 (а.с. 64). За технічним паспортом ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 (а.с. 58-63).

Відповідно до  ст. 10 ЦПК України розгляд і вирішення справ в порядку цивільного судочинства здійснюється на засадах змагальності та свободи сторін у наданні доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини ,  якими обґрунтовуються вимоги і заперечення

Доводи позивачки про набуття під час шлюбу будинку будинок №АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу ,  на які вона посилалася в обґрунтування позову,  не підтверджені доказами,  яка вона повинна була надати відповідно до  ст.  10 ЦПК України .Правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 позивачка не надала. Даних про те,  що вул. Типографічна перейменована на вул. Друкарська не має і сторони на це не посилалися. Тому у суду не було правових підстав визнавати будинок АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності.

У відповідності до ч. 1  ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог ,  заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до ч.2  ст. 31 ЦПК України змінювати предмет або підставу позову є виключним правом позивача ,  такі процесуальні дії можуть вчинятися при розгляді справи у суді першої інстанції.

Позивачка заявила позов про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 . Тому вимоги представника позивачки,  заявлені в судовому засіданні апеляційного суду ,  визнати право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 суперечать  ст.  ст. 31, 303 ЦПК України.

З огляду на викладене рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення не оскаржується.

Керуючись  ст.   ст.  307, 309   ЦПК України,  колегія суддів,  

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м.  Запоріжжя від 13 листопада 2008 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання права власності на 1/2 частину будинку №АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі  відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте вона можебути
оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом
двох місяців.