Справа № 2а-141/10/0408
Провадження №б/н
ПОСТАНОВА
іменем України
"25" січня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Валуєвої В.Г
при секретарі Севанян М.Б.
за участі Королькова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції Митько Валентина Анатолійовича про визнання дій співробітника ДПС незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВС ТАНОВИВ:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 05 грудня 2009 року Постановою про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції Митько Валентина Анатолійовича на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень, за порушення п. 8.7.3е Правил дорожнього руху України.
Зазначену постанову позивач вважає такою, що винесена незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, позивачем було зазначено, що він дійсно, 05 грудня 2009 року керував транспортним засобом «ЗАЗ 968М» д. н. НОМЕР_1 та рухався по бульвару Слави в м. Дніпропетровську. Позивач вважає, що в його діях відсутні ознаки порушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає, що з урахуванням вищевикладеного необхідно визнати незаконними дії посадової особи інспектором ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції ОСОБА_2 та скасувати постанову АЕ № 169630 від 05 грудня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
25 січня 2010 року, позивач у судовому засіданні на задоволенні адміністративному позову наполягав та просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
Відповідач по справі посадова особа - інспектор ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції Митько Валентин Анатолійович у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у зв`язку з постійним виконанням ним службових обов`язків, просить суд врахувати строки оскарження даної постанови з урахуванням терміну давності та винести рішення згідно діючого законодавства.
Згідно до вимог ст.. 18 ч.І п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням пояснень, які були надані позивачем в ході попереднього розгляд справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, інспектором ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції ОСОБА_2 , 05 грудня 2009 року було винесено постанову серії АЕ № 169630 (а.с.6), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 (чотириста тридцять грн.) гривень.
Відповідачем при складені протоколу та винесені постанови було встановлено, що ОСОБА_1 , 05 грудня 2009 року о 17.35 годині керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 968М», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на Бульварі Слави м. Дніпропетровська, виконуючи поворот праворуч на проспект Героїв, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора.
Зазначена постанова перевірялись судом на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов`язковим є врахування особи порушника.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2009 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та містить інформацію, яка не підтверджена доказами вини правопорушника ОСОБА_1 а саме він дійсно 05 грудня 2009 року виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора згідно п. 8.7.3, а (зелений дозволяє рух), а також виконав вимогу пункту 16.8 ПДР України (водій, що виїхав на перехрещення проїзних частин згідно сигналу світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати в наміченому напрямку, незалежно від сигналів світлофору на виїзд. Однак, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія), або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора).
Крім того, працівником ДПС було допущено ряд помилок при оформленні постанови, зокрема: в постанові, всупереч вказівці на її бланку, не зазначено повне найменування місця розгляду справи, юридична адреса; порушено вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС України №185 від 22.02.2001 року, а саме: не вказаний, який саме пункт ПДР України ним був порушений та яке саме адміністративне правопорушення передбачене КУпАП.
Відповідач по справі, який не з`явився у судове засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій та у підтвердження тих тверджень, які зазначені у письмових матеріалах справи.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Відповідно до вимог КУпАП суду не надано належних доказів у підтвердження вчиненого позивачем правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є не доведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 05 грудня 2009 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення. Позивачем строк на оскарження постанови не пропущено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв`язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції Митько Валентина Анатолійовича про визнання дій співробітника ДПС незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати незаконними дії відповідача по справі - посадової особи - інспектора ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції ОСОБА_2 , які полягають у складанні постанови про адміністративне правопорушення серії АЕ № 169630 від 05 грудня 2009 року.
Визнати незаконною та скасувати Постанову серії АЕ № 169630 від 05 грудня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектора ДПС батальйону ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшого сержанта міліції Митько Валентина Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення -
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в
апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до
апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається
особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня
проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти
днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне
оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була
подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього
строку.
Суддя:В. Г. Валуєва