УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
„ 4 “ листопада 2009 року апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого – судді Миніч Т.І.,
суддів: Павицької Т.М.,
Забродського М.І.,
при секретарі судового
засідання Никончук О.О.,
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Житомирській області
на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 7 жовтня 2009 року
у справі за скаргою відкритого акціонерного товариства „Житомиргаз” на неправомірні дії державного виконавця під час виконання судового рішення,
в с т а н о в и в :
У лютому 2009 року ВАТ „Житомиргаз” звернулося до суду із скаргою. Заявник просив визнати незаконними дії державного виконавця і постанову від 23 січня 2009 року про стягнення виконавчого збору та зобов”язати начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. При цьому посилався на те, що фактично рішення суду виконано ним добровільно. Крім того, вважав, що відповідно до п.15 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець мав зупинити виконавче провадження, а не виконувати судове рішення.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 7 жовтня 2009 року скаргу задоволено. Визнані неправомірними дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області Крижової О.М. щодо ухвалення постанови від 23 січня 2009 року про стягнення з ВАТ „Житомиргаз” виконавчого збору в сумі 1354,83 грн. Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області Крижової О.М. від 23 січня 2009 року про стягнення з ВАТ „Житомиргаз” виконавчого збору в сумі 1354,83 грн.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління юстиції у ________________________________________________________________
Справа №22ц/2516 Головуючий у суді 1-ї інст. Галацевич О.М.
Категорія 79 Суддя-доповідач Миніч Т.І.
Житомирській області порушує питання про скасування зазначеної ухвали з постановленням нової - про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема вважає, що дана скарга повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства. На думку апелянта, суд не звернув уваги на ту обставину, що заявником пропущено строк звернення до суду.
Розглянувши справу в межах, встановлених ст.303 ЦПК, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.15 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягало обов”язковому зупиненню на час участі ВАТ „Житомиргаз” у процедурі погашення заборгованості.
Проте з таким висновком погодитись неможливо.
З матеріалів справи вбачається, що постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області від 24 грудня 2008 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду про стягнення з ВАТ „Житомиргаз” на користь ОСОБА_6 шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної події (а.с.5-10,25). Зазначеною постановою боржникові визначено термін для добровільного виконання рішення суду до 30 грудня 2008 року. Вказані обставини визнані заявником.
Із змісту повідомлення ВАТ „Житомиргаз” від 8 січня 2009 року, адресованого виконавчій службі, вбачається, що невиконання у визначений державним виконавцем термін рішення суду боржник обгрунтовував необхідністю зупинення виконавчого провадження відповідно до п.15 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження”.
Проте таке обгрунтування є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.15 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов”язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (надалі – Закону).
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість , що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії .
Пунктом 1.4 ст.1 Закону визначено перелік коштів, які вживаються у значенні терміну „заборгованість” і пов”язані із господарською діяльністю підприємства паливно-енергетичного комплексу. Це, зокрема, плата за товари, послуги, передачу та/або постачання енергоносіїв, податковий борг, плата до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу, кошти, що передбачені видатками бюджетів всіх рівнів, але не отримані і т.ін.
Тобто, наявність у підприємства паливно-енергетичного комплексу (ВАТ „Житомиргаз”) боргу по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок ДТП , не могла бути підставою для застосування державним виконавцем положень п.15 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження” щодо зупинення виконавчого провадження.
Оскільки ВАТ „Житомиргаз” у термін, визначений для добровільного виконання рішення суду будь-яких дій, спрямованих на добровільне виконання судового рішення не вчиняв, то відповідно до вимог ст.ст.30,46 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець обгрунтовано стягнув з боржника виконавчий збір.
За таких обставин підстав для задоволення скарги у суду першої інстанції не було.
Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано розглянув дану справу в цивільному провадженні. Відповідно до ч.2 ст.85 Закону України „Про виконавче провадження” скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця подається до суду, який видав документ. При цьому, така скарга повинна розглядатися в провадженні, в якому проводився розгляд справи по суті.
Строк звернення до суду заявником не пропущено.
Згідно з ч.1 ст.385 ЦПК скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови ВАТ „Житомиргаз” одержано 30 січня 2009 року (а.с.14). Скаргу на вказану постанову, адресовану суду, здано на пошту у межах визначеного законом десятиденного терміну – 9 лютого 2009 року, про що свідчить календарний штемпель на поштовому конверті (а.с.16).
На підставі викладеного та відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової – про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.34,46 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст.1,2 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, ст.ст.209,307,312-315 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Житомирській області задоволити.
Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 7 жовтня 2009 року скасувати та постановити нову.
Відмовити Відкритому акціонерному товариству „Житомиргаз” у задоволенні скарги на неправомірні дії державного виконавця під час виконання судового рішення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: судді: