Справа №22Ц-5516/2009 Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.
Категорія 48 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25 лютого 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого – судді : Яворського М.А..
суддів Коцюрби О.П., Гуля В.В.
при секретарі : Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановила:
У серпні 2009 року позивачка у справі ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та просила постановити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з відповідачем у справі вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 грудня 1993 року по 14 травня 2008 року. Від спільного проживання у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_4, батьком якого є відповідач у справі. Оскільки після припинення шлюбу відповідач у добровільному порядку допомоги на утримання дитини не надає, тому позивачка просила вирішити вказаний спір у судовому порядку задовольнивши її позовні вимоги у повному обсягу.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 04 червня 1994 року в розмірі 701 грн. щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 серпня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач по справі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, невідповідність рішення суду встановленим обставинам, на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення суду змінити, зменшивши суму стягуваних аліментів.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Так, згідно до ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка та відповідач у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 грудня 1993 року до 14 травня 2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом. (а.с. 2)
Від сумісного проживання в шлюбі 04 червня 1994 року у сторін народився син ОСОБА_4, батьком якого є відповідач у справі.
Судом також встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами неповнолітній син залишився проживати та перебуває на утриманні позивачки у справі.
Після розірвання шлюбу відвідач повторно одружився та має дитину від нового шлюбу. В добровільному порядку кошти на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 не надає.
Суд першої інстанції, розглядаючи вказаний спір, та задовольняючи частково позовні вимоги виходив із того, що відповідач по справі, будучи батьком неповнолітнього сина ОСОБА_4 має можливість надавати допомогу на його утримання однак ухиляється від надання такою допомоги, тому застосувавши норм ст. ст. 180, 181, 182, 184 СК України стягнув аліменти в розмірі прожиткового мінімуму на кожну особу віком від 6 до 18 років в розмірі 701 грн.
Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим виходячи наступного.
Згідно з вимогами ст. ст. 180-182, 184 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Зокрема, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу цього батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд має враховувати стан здоров'я і матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших дітей, непрацездатних членів сім'ї, а також інші істотні обставини. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з наданих Апеляційному суду Київської області Державною податковою інспекцією в Обухівському районі документальних доказів, щоквартальних звітів єдиного податку фізичної особи відповідач ОСОБА_2 дійсно являється суб’єктом підприємницької діяльності та отримує дохід, який дозволяє йому сплачувати щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини у визначеному судом першої інстанції розмірі – 701 грн., тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Разом з тим, визначивши розмір стягуваних аліментів в твердій грошовій сумі (701 грн. що відповідало одному прожиткового мінімуму на особу віком від 6 до 18 років), суд допустився помилки та зазначив, що вище вказаний розмір аліментів не може бути меншим від 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому зазначене посилання підлягає виключенню із резолютивної частини рішення.
В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи апелянта такими, що не спростовують висновків суду.
Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Керуючись ст. ст. 303, 307 , 309, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Виключити з резолютивної частини рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 жовтня 2009 року посилання на те, що розмір стягуваних аліментів не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму на особу віком від 6 до 18 років.
В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 жовтня 2009 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий:
Судді: