Справа № 22-131-2010 р. Рішення ухвалено під головуванням ОСОБА_1.
Категорія - 54 Доповідач Камзалов В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
від 24 лютого 2010 року
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Камзалова В.В.
Суддів: Колодійчука В.М., Іванюка М.В.
При секретарі: Руденко О.М.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року в справі за позовом міської клінічної лікарні № 1
м. Вінниці до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2009 року міська клінічна лікарня № 1 м. Вінниці звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що з 1 лютого 1997 року відповідач працює у міській клінічній лікарні № 1 м. Вінниці на посаді завідуючого інфекційним відділенням № 2.
6 лютого 2003 року ОСОБА_2 провів діагностичну пункцію печінки ( біопсію печінки ) гр. ОСОБА_3, під час якої у хворого підвищився тиск, виник сильний біль в ділянці пункції, психомоторне збудження, болючість у правому підребір’ї, симптоми подразнення очеревини.
Вказані симптоми, а також наявність в міопатії після третього проколу голкою краплі жовчі свідчили про ускладнення пункційної біопсії печінки у вигляді ушкодження внутрішньо – печінкових жовчних шляхів. Витікання жовчі у черевну порожнину та заочеревний простір спричинило виникнення розлитого жовчного перитоніту та ретроперитоніту.
Ускладнення пункційної біопсії печінки є в причинному зв’язку між діями відповідача та проведенням операції видалення жовчного міхура ОСОБА_3
Ці обставини встановлені рішеннями судів, а саме : рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 жовтня 2007 року, згідно з яким з лікарні за заподіяну майнову шкоду її працівником на користь ОСОБА_3 стягнуто - 305739 гривень та 1730 гривень судових витрат в дохід держави, а також рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 5 лютого 2008 року, згідно якого стягнуто з лікарні на користь ОСОБА_3 – 20000 гривень моральної шкоди.
Оскільки лікарня виплатила ОСОБА_3 присуджені суми відшкодування в загальній сум і - 327469 грн., тому вона просила стягнути зазначену суму в порядку регресу з ОСОБА_2 на користь лікарні.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь міської клінічної лікарні № 1 завдану шкоду в сумі - 327469 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі - 1700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 250 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законнім тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Однак, висновки суду першої інстанції не відповідають вищезазначеним вимогам процесуального закону.
В рішенні суду зазначено, що матеріальну шкоду ОСОБА_3 заподіяно працівником міської клінічної лікарні № 1 м. Вінниці - ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов’язків. Всупереч цим висновкам, суд в рішенні при стягненні шкоди послався на норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року « Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» - за вимогами інших осіб, що ґрунтується на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов’язків ( відшкодування шкоди, завданої здоров’ю ), відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 132 КЗпП України - за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Оскільки судом першої інстанції вирішено справу за нормами матеріального права, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог згідно з нормами трудового законодавства.
Із наданій суду апеляційної інстанції позивачем довідки про заробіток відповідача, вбачається, що середній місячний заробіток ОСОБА_2 складає - 1800 гривень і тому позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в зазначеній сумі.
Діючим трудовим законодавством не передбачено стягнення моральної шкоди при відшкодуванні матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків працівником, з вини якого заподіяно шкоду. Тому в цій частині позову слід відмовити.
З відповідача слід стягнути на користь позивача - 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаціно - технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 листопада 2009 року – скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь міської клінічної лікарні № 1 м. Вінниці завдану шкоду в сумі – 1800 грн., судовий збір в сумі - 51 грн. і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі – 120 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Протягом двох місяців рішення може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно :