У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: Адаменко О.Г.,

          суддів: Павловської І.Г., Руснак А.П.,

                        при  секретарі: Приходько Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_5 про видачу виконавчого листа, за апеляційною скаргою   Прокурора Красногвардійського району АРК на ухвалу Красногвардійського районного суду АРК від 11 грудня 2007 року,

                                                                   в с т а н о в и л а :

        ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про видачу виконавчого листа, відповідно до рішення третейського суду при концерні «ДСН» № ДІ – 07/017- З – 2007 від 25 липня 2007 року про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності, для реєстрації права власності на земельну ділянку.                                                                                                                                                                                                                                                        

Ухвалою Красногвардійського районного суду АРК від 11 грудня 2007 року заяву ОСОБА_5 задоволено. Видано виконавчий лист про зобов’язання компетентних органів землеврядування виконати рішення третейського суду при концерні «ДСН» № ДІ – 07/017- З – 2007 від 25 липня 2007 року про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності шляхом видачі та реєстрації Державних актів на право власності на земельні ділянки.

В апеляційній скарзі Прокурор Красногвардійського району АРК просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_5 Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши  суддю-доповідача,  пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши  доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з  таких підстав.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції вказав, що договір купівлі – продажу, визнаний рішенням третейського суду при концерні «ДСН» № ДІ – 07/017 – З – 2007 від 25 липня 2007 року дійсним, відповідає вимогам закону і підстави для відмови у видачі виконавчого листа передбачені ЗУ «Про третейські суди», відсутні.

З такими висновками не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про третейські суди», виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови  видачі компетентним судом виконавчого документа.

Статтею 56 зазначеного Закону визначено порядок видачі виконавчого документу, зокрема ч. 6 вказаної статті передбачає, що компетентний суд відмовляє  у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу, якщо рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України.

Задовольняючи заяву про видачу виконавчого документа, судом не враховано наступні обставини.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при концерні «ДСН» від 25 січня 2007 року визнано дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Предметом договору купівлі – продажу є земельна ділянка, площею 4,5128 га, що розташована на території полтавської сільської ради Красногвардійського району  та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що сторонами досягнуто домовленості за усіма суттєвими умовами договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.

З урахуванням викладеного, третейський суд, із посиланням на ст. 81 ЗК України, ст.ст. 220, 328, 329, 392 ЦК України дійшов висновку про можливість визнання дійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Роз’яснюючи аналогічні положення ч. 2 ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року) Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) зазначено, щоб не допустити неправильного визнання дійсним угод, суд повинен перевірити, чи підлягала угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов. Судом при ухваленні рішення зазначені вимоги не виконано, а у судовому рішенні відсутні відомості про те, що будь – яка із сторін ухилялась від нотаріального посвідчення договорів купівлі – продажу земельних ділянок.

Задовольняючи позов третейський суд виходив з того, що зазначені правовідносини не підлягають під дію мораторію, встановленого п. 15 Розділу Х Перехідних положень ЗК України (зі змінами та доповненнями), оскільки, договір було укладено 08 січня 2007 року, до вступу в законну силу вказаного Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, провадження у цивільній справі здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, на момент розгляду справи договір купівлі – продажу містив незаконні умови, передбачені п. 15 Перехідних  положень ЗК України, в якому зазначено, що до 01 січня 2008 року купівля – продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, що знаходяться у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не допускається, крім передачі ділянки у спадщину, викупу для суспільних потреб або обміну на іншу ділянку.

На підставі вищевикладеного, третейським судом  при концерні «ДСН» при розгляді справи допущено суттєві порушення законодавства та ухвалено рішення, яке містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, з постановою нової ухвали з цього питання.

         Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах                                                              

                                                                     у х в а л и л а :

         Апеляційну скаргу Прокурора Красногвардійського району АРК задовольнити.    

         Ухвалу Красногвардійського районного суду АРК від 11 грудня 2007 року скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про видачу виконавчого листа.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

   Судді