АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Храпак Н.М., Стефлюк О.Д.
при секретарі – Гачинській М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду від 23 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИЛА:
у вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач не дбає про дитину і не надає коштів на її утримання, тому просила суд стягнути з ОСОБА_1 в її користь на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі визначеному судом, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Рішенням Бучацького районного суду від 23 листопада 2009 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, тимчасово непрацюючого, аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4, 21.11.2000 року в твердій грошовій сумі в розмірі 230 грн. щомісячно, починаючи із 29.09.2009 року і до досягнення нею повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бучацького районного суду від 23 листопада 2009 року, оскільки воно винесене судом з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що 22 червня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб. В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У свідоцтві про народження дитини НОМЕР_1 ОСОБА_4, значиться, що її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_5. 09 червня 2004 року сторони розірвали шлюб.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд виходив з того, що відповідач не виконує обов”язку утримувати дитину, тому, враховуючи його стан здоров”я та матеріальне становище підставно стягнув з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 230 грн. в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3.
Посилання апелянта на те, що суд в порушення вимог процесуального права при його неявці не виніс заочне рішення, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що відповідно до змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був повідомлений належним чином та був присутнім в судовому засіданні при розгляді даної справи, тому у суда не було підстав виносити заочне рішення.
Доводи апелянта стосовно того, що судом не було взято до уваги, що він не є батьком ОСОБА_4, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки належних доказів з цього приводу ним представлено не було.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 23 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -