Справа 22-371 ас                                                   Головуючий у 1 інстанції Гусинський М.О.

Категорія 38                                                           Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА Іменем України

21 червня 2006 року                                             Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Круглікової К.С.

Суддів: Алексєєва А.В., Червинської М.Є.

При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Слов"янського міськрайонного суду від 10 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Слов"янської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій,

Встановив:

Постановою Слов"янського міськрайонного суду від 10 лютого 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги, зобов"язати відповідача зробити відмітку в паспорті щодо права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за релігійними переконаннями відмовився від прийняття ідентифікаційного номера, про що просив відповідача зробити відповідну відмітку в паспорті. Суд дійшов до висновку, що відмова відповідача ґрунтується на законі, оскільки позивач всупереч Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов"язкових платежів відмовився від подання відповідної заяви та належних документів.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, представник відповідача просив скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інтонації ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги непереконливі.

Встановлено, що позивач за своїми релігійними переконаннями відмовився від прийняття ідентифікаційного номера. Відповідно до вимог ч.2 ст.1 Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів" для осіб, яків через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігається раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов"язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Відповідач не оспорює право позивача на відмову від ідентифікаційного номера, проте суб"єкт владних повноважень посилається на те, що позивач відмовляється подати заяву та відповідні документи.

Відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов"язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством внутрішніх справ України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року № 1354/9944 цей Порядок визнає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття такого номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

В судовому засіданні позивач не заперечував, що він відмовився від дотримання процедури внесення відмітки, відмовився подати заяву, надати відповідні документи тощо. За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що суб"єкт владних повноважень обґрунтовано вимагав від позивача надання документів, заяви тощо, які передбачені вказаним Порядком.

Оскільки в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій, суд правильно відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, апеляційний суд Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Слов"янськогом міськрайонного суду від 10 лютого 2006 року без змін.