Головуючий у 1 інстанції:   Гаркавенко С.І.

Доповідач: Краснощокова Н.С

Справа №22- 6054/2006р. Категорія: 21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня  2006р.                               Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Маширо О.П., Сукманової Н.В. при секретарі: Дерев'янченко О.Г.

з участю   позивача та представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Торезі на рішення Торезького міського суду від 5 травня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі оскаржує в апеляційному порядку рішення Торезького міського суду від 5 травня 2006р., яким з нього на користь позивача ОСОБА_3 стягнено у відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я на виробництві 20 000 грн.

Відповідач просить рішення суду скасувати, оскільки воно є незаконним та необгрунтованим, у справі відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачеві моральної шкоди, позивач не доказав наявність у нього моральної шкоди, не вказав, чим підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, не обґрунтував, з чого він виходив оцінюючи розмір шкоди, тому судом порушені вимоги ст. 119 ЦПК України при прийнятті позовної заяви. Законом України „Про державний бюджет на 2006р." зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, та частини третьої статті 28 та частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідачем у справі повинно бути підприємство, яке спричинило шкоду здоров'ю позивача. Апелянт просить рішення скасувати і у позові відмовити.

В судовому засіданні Апеляційного суду представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, приведених у ній, позивач заперечував проти скарги і просив рішення залишити без зміни.

Судом першої інстанції встановлено, що з позивач працював на вугільних підприємствах гірником очисного забою у важких та небезпечних умовах праці та отримав професійне захворювання - вібраційну хворобу. Висновком МСЕК від 8.04.2003р.    позивачеві    вперше    встановлено    15%    стійкої    втрати    професійної працездатності у зв'язку з вказаним професійним захворюванням. Позивач відчуває фізичні страждання, змінились умови та звичайний ритм його життя, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, з врахуванням вказаних обставин суд прийшов до висновку про те, що ушкодженням здоров'я на виробництві позивачеві спричинена моральна шкода. З врахуванням характеру ушкодження здоров'я, глибини фізичних та моральних страждань позивача, ступеня зменшення можливості позивачки в реалізації своїх здібностей, ступеня втрати працездатності суд стягнув з відповідача на користь позивачки  у відшкодування моральної шкоди 9 000 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи на користь позивачки суму у відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний і процесуальний закон.

Доводи апеляційної скарги про відсутність висновку МСЕК щодо встановлення факту спричинення моральної шкоди безпідставні, факт спричинення  позивачці моральної шкоди встановлений судом.

Доводи щодо ненадання доказів моральної шкоди необгрунтовані і не є підставою для скасування рішення. Суд обгрунтовано виходив із того, що позивач втратив здоров'я, частково працездатність, у його житті стались вимушені зміни і відповідно до заявлених вимог, встановлених фактичних обставин обґрунтовано визначив розмір суми, що підлягає до стягнення у відшкодування моральної шкоди.

Посилання апелянта на порушення вимог п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік" не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло до набрання чинності Законом України „Про державний бюджет України на 2006рік", тому підстав для відмови у позові через зупинення дії ряду статей закону на 2006р. немає. Крім того, вказаним Законом зупинено дію ряду статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на 2006р., але не відмінено  їх.

Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права  і підстав для його скасування  або зміни немає.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі  відхилити.

Рішення  Торезького міського суду від 5 травня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.