Справа 22-556 ас                                          Головуючий у 1 інстанції Василенко О.М.

Категорія - 26                                             Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА Іменем України

21 червня 2006 року                          Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої: Круглікової К.С., суддів: Алексєєва А.В., Червинської М.Є. при секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Краматорської міської ради, відділення Державного казначейства у м. Краматорську про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду від 23 лютого 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані вимоги матеріального закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є учасником бойових дій. Відповідач сплачує позивачу щорічно одноразову допомогу з врахуванням положень Законів України „Про Державний бюджет" на відповідний рік щодо визначення розміру такої допомоги. Доводи позивача, що відповідач необгрунтовано не сплачує одноразову допомогу в розмірі визначеному ч.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не враховані судом, оскільки суд вважав, що вони не спроможні.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач як учасник бойових дій має право у відповідності з вимогами п.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на щорічну разову грошову допомогу, яка сплачується до 5 травня в розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.

Право позивача на отримання зазначеної грошової допомоги відповідачем не спростовувалось, встановлено, що щорічно до 5 травня позивачу сплачувалась така допомога. Звернувшись до суду з позовом, позивач наполягав на тому, що відповідачем неправильно враховуються положення Законів України „Про Державний бюджет" на відповідний рік, за якими встановлені конкретні розміри таких виплат: в 2003 р. - 90 грн-., в 2004 р. -120 грн., в 2005 р. - 250 грн. тощо.

Проте такі доводи позивача обґрунтовано не прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідач саме в визначеному законом про Державний бюджет України розмірі сплачує позивачці щорічно одноразову допомогу як учаснику бойових дій, отримуючи таки видатки з Державного бюджету України в розмірі, встановленому зазначеним законом про Державний бюджет.

Інші доводи апеляційної скарги досліджувались судом 1 інстанції, апеляційний суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Суд першої інстанції помилково при розгляді справи виходив з вимог ЦПК України, проте зазначене порушення не тягне за собою скасування правильного по суті рішення з врахуванням відсутності на час розгляду справи створеної системи адміністративних судів.

Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, Апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду від 23 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.