Справа № 2-669/10/07
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2010 року
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуба Г.А.
при секретарі Федіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, Орган опіки та піклування Київської районної у м. Харкові ради про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати право власності ОСОБА_2 у загальній сумісній власності на житлове приміщення квартири АДРЕСА_1 з часу приватизації вказаної квартири, тобто з 26 грудня 1997 року та зобов’язати Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради внести зміни у свідоцтво про право власності на житло №2-98-105945 від 26.12.1997 року, а саме включити у склад співвласників приватизованого житлового приміщення ОСОБА_7, вказуючи на те, що вона проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно з часу її народження. У 1993 році у шлюбі з ОСОБА_8 у неї народилася донька ОСОБА_2 З часу її народження донька постійно проживає разом з нею за вищезазначеною адресою.
У 1997 році відповідачка ОСОБА_3 - її мати оформила документи на приватизацію квартири. Вона приватизацією не займалась, всьому довіряла матері, знала , що квартира оформляється на усіх проживаючих у ній членів сім’ї наймача, і була впевнена, що квартира приватизується з урахуванням прав її неповнолітньої дитини.
У подальшому із-за сварок, відносини між нею та її матір’ю ОСОБА_3, а також сестрою ОСОБА_4 погіршились.
У кінці 2008 року відповідачі звернулися до суду з позовом до неї про розділ квартири між співвласниками. Із додатків до позовної заяви документів, зокрема із копії свідоцтва про право власності на житло №2-98-105945 від 26.12.1997 року, вона дізналася, що квартира, в якій вона мешкає і проживає зі своєю дитиною, а саме: ОСОБА_2 не була включена у склад співвласників приватизованої квартири.
У відповідності з свідоцтвом про право власності квартири є загальною власністю шести осіб, тобто кожному належить рівне право (1/6 частини у загальному праві на приватизоване житлове приміщення). У дійсності, з застосуванням права її неповнолітньої дитини, право власності повинно було оформлено на 7 осіб, а кожному із співвласників належати 1/7 частина в загальному праві власності на приватизоване житлове приміщення. Один із співвласників квартири - ОСОБА_9, 26 січня 2009 року померла.
У судовому засіданні представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представник відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, вказуючи на те, що з часу народження дитини ОСОБА_2 у 1993 році, її мати – ОСОБА_1, у порядку ст. 65 ЖК України мала повне право без згоди з іншими мешканцями квартири, зареєструвати свою дитину за місцем своєї реєстрації тобто за адресою: АДРЕСА_2, але вона це не зробила. Крім того ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживала з 1996 року до 2002 року, вона зі своєю сім’єю мешкала за місцем проживання свого чоловіка. Позивачка у своїй позовній заяві звинувачує ОСОБА_3 у тому, що при оформленні документів на приватизацію вона навмисно порушила права її неповнолітньої дитини і якби то їй стало відомо про це лише при розгляді цивільної справи за позовом про визнання порядку користування житловим приміщенням. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради при здійсненні процедури приватизації державного житлового фонду керується Законом України „ Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 року, а також „Положенням про порядок передання квартир у власність громадян” від 15.09.1992 року. У відповідності з даними правовими актами, право на приватизацію здійснюється у явочному порядку, усіх мешканців квартири, які зареєстровані і постійно мешкають у житловому приміщенні .
Представник третьої особи - Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради у судове засідання не з’явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Київської районної у м. Харкові ради у судове засідання не з’явився надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 підтримує у повному обсязі і просить слухати справу у його відсутність.
Відповідно ст.169 ЦПК України суд вважає, що перешкод для розгляду справи не має.
Суд, заслухавши пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази прийшов до наступного.
Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № 2-98-105945 від 06 грудня 1997 року , квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_3 та членам її сім’ї ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Згідно довідки з місця мешкання про склад сім’ї і прописки, виданої КП „Жилкомсервіс” дільницею №12 від 02.02.2010 року за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 28.02.1962 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.06.1982 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 25.02.1992 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 06.05.1995 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 з 19.12.1989 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 з 04.11.2006 року, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 з 04.11.2006 року.
Згідно Свідоцтва про народження серії І-ВЛ №003266, виданого 30 грудня 1995 року Московським відділом реєстрації актів громадського стану м. Харкова ОСОБА_2 народилася 08 листопада 1993 року, батьки : ОСОБА_13, ОСОБА_1
Відповідно до довідки, виданої головним лікарем міської дитячої поліклініки №23 Київського району м. Харкова від 27.01.2009 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 обстежується лікарями – спеціалістами МДП №23 з народження по теперішній час. Дівчинка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 з народження.
Згідно Свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №204236 від 26 січня 2009 року, ОСОБА_9, померла 25 січня 2009 року у віці 85 років.
Згідно ст. 65 Житлового кодексу України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним житлове приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 року, до членів сім’ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 року, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Оцінюючи зібрані докази по справі суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 про визнання права власності на житлове приміщення не підлягає задоволенню, так як позивачкою не надано до суду жодних доказів, про те, що її неповнолітня донька ОСОБА_2 на час приватизації квартири проживала у ІНФОРМАЦІЯ_11, як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_2, яке видане 30 грудня 1995 року Московським відділом реєстрації актів громадського стану м. Харкова, що підтверджує те, що на час приватизації ОСОБА_2 проживала разом з батьками у Московському районі м. Харкова. Крім того, той факт наведений ОСОБА_3, що ОСОБА_2 на момент приватизації квартири мешкала разом з батьком у Московському районі м. Харкова , де у подальшому і навчалась у школі по тому місцю проживання, не заперечується представником позивачки.
Під час проведення приватизації квартири ОСОБА_1 , як учасник оформлення документів на приватизацію спірної квартири, мала повне право зареєструвати свою дитину за місцем реєстрації, але вона цього не зробила, відповідно чого порушила права своєї неповнолітньої дитини.
Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред’явлених доказів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст. ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 65 ЖК України, Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 року, „Положенням про порядок передачі квартир у власність громадян” від 15.09.1992 року, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області, через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя -