Справа № 22-5969/2006 рік                             Головуючий у 1 інстанції Рутова В.І.

Категорія     21                                                  Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем України

21 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Сукманової Н.В. при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків   на  виробництві  та  професійних  захворювань  України  у  Центрально-Міському районі м.Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду від 11 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від нещасних  випадків  на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач довгий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.

4 грудня 2004 року під час виконання трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 16 червня 2005 року через набуті професійні захворювання йому уперше було встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та відмовити позивачеві у позові, оскільки суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що позивач не надав до суду належних доказів щодо наявності факту спричинення йому моральної шкоди. Крім того, Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дію тих положень Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності", якими передбачене право потерпілих на відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок професійної травми позивач втратив 15% професійної працездатності, часто хворіє.

Враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, відповідає ступіню моральних страждань позивача, а також встановленим чинним законодавством принципам розумності та справедливості, тому стягнуту судом першої інстанції суму моральної компенсації завданої позивачеві шкоди слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки Донецької області відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 11 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.