Справа № 2-1762

                                                                                                                                             2010 рік

 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  м е н е м   У  к  р  а  ї  н  и

     04 лютого 2010 року                                                                    м. Білгород-Дністровський

     Білгород- Дністровський міськрайонний суд  Одеської  області

     у складі: головуючого - одноособово судді  Боярського О.О.,

                    при секретарі – Рачицькій І.А.,

розглянувши у попередньому  судовому засіданні  у м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

         ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи, що різні погляди на сімейне життя, різні інтереси привели до того, що сім’я сторін практично розпалась, подружжя один до одного втратили почуття любові та поваги, подружні відносити припинили. Позивачка вважає, що збереження сім’ї з відповідачем та подальше спільне проживання є неможливим, так як спільне життя з відповідачем не склалося.    

         Позивачка  у судовому засіданні  позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

     Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі  визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .

        Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

           У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 лютого 1995 року Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії І-ЖД № 017260, видане 26 лютого 1995 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей немає.

           Подружжя один до одного  втратили почуття любові та поваги, мають різні погляди на сімейне життя, різні інтереси, подружні відносити припинили в червні 2008 року. Позивачка вважає, що збереження сім’ї з відповідачем та подальше спільне проживання є неможливим, так як спільне життя з відповідачем не склалося.     .

Відповідно до ч. 2  ст. 112 СК України суд  постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

    Керуючись ст.ст. 105 п. 3, 110, 112  СК  України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-                                                            

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  зареєстрований 26 лютого 1995 року Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії І-ЖД № 017260, видане 26 лютого 1995 року, актовий запис № 9.  

           Стягнути на користь держави мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 – 9грн. Звільнити від оплати державного мита ОСОБА_1.

Рішення  може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя: