Справа 2-а-605   /10  

                       П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 лютого  2010 року                                            м. Донецьк                                                                              

Будьоннівський  районний суд м. Донецька в складі:                                                                

головуючого судді:                                       Тимченко О.О.,

при секретарі:                             Кир’язієві В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради   про визнання неправомірними дії та стягнення з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку, -

                                                                  В С Т А Н О В И В:

15 січня 2010  року, позивачка звернулась до  Будьоннівського районного суду м. Донецька із зазначеним адміністративним позовом, вказавши, що 10 грудня 2006 року  вона народила дитину – ОСОБА_2 та перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Будьоннівського  району м. Донецька, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до трьох років . На підставі норм Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» їй на дітей  була нарахована відповідна державна соціальна допомога, розмір якої у  2007 році був безпідставно визначений відповідно до  абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  наведеним законом  була зупинена дія частини першої ст. 15 Закону «Про допомогу сім'ям з дітьми». Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення деяких статей, зокрема абзацу третього частини другої статті 56 Закону «Про Державний бюджет України» визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення цього рішення. Рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, та є обов'язковими до виконання на території України.

Позивачка зазначила, що сума соціальної допомоги визначена відповідачем відповідно до нормативно-правових актів, які є неконституційними, тому на підставі вимог частини третьої статті 46 Конституції України розмір соціальної допомоги мас бути  не нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У розмірі прожитого мінімуму для дітей віком до 6 років , починаючи  квітня 2007 року.  

Позивачка   у судове засідання не з’явилась  , суду надана заява з проханням розглянути справу за її  відсутності.

    Представник відповідача у судове  засідання не з’явився, суду надана заява з проханням розглядати справу за його відсутності, проти позову заперечує, оскільки   управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецька  ради керувалося Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно з яким допомога за доглядом за дитиною до трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб – для застрахованих осіб в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно вказаному законодавству відповідачу нараховувалися та виплачувалися гроші. Крім того гроші на виплату допомоги були відсутні у зв’язку з чим просила суд відмовити у задоволенні вимог позивачці.

    Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності  позивачки,  представника відповідача    в особистих поясненнях котрих немає необхідності, за матеріалами справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності  позивачки  та представника відповідача,  в особистих поясненнях котрих немає необхідності, за матеріалами справи.

    Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, судом встановлене наступне.

    ОСОБА_1, є матір'ю – ОСОБА_2,  10т грудня ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії  1-ФП № 039634, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька.    

    З  1 березня 2007 року   позивачка отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку , у розмірі та в порядку, що визначається у відповідності із ст.ст. 1,13,14,15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХII від 21.11.1992 року, ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування  у зв’язку  з тимчасовою  втратою працездатності  та витратами, зумовленими народженням  та похованням» від 18.01.2001 року, № 2240-III, абзацом третім частини другої ст. 56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V та ЗУ « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», № 107- VI від 28.12.2007 року.  

    Позивачка ОСОБА_1 ,  перебуває на обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради та отримує допомогу по догляду за досягнення  дитиною трирічного віку , отримала  у липні 2007 року – 129,03  грн., у серпні 2007 року – 132,64  грн., у  вересні 2007 року – 134,45  грн., у жовтні-2007 року – 136,13  грн., у листопаді 2007 року – 140,05  грн. у грудні 2007 року -144,10  у період  з січня по грудень  2008 року – 144,10  грн., щомісяця.

      Дію статей 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», було зупинено відповідними нормами статті 71 (пункт 7) Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-У «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно приписів якого визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2007 рік здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    На виконання вимог Закону зазначений розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13).

    Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду на дитину до досягнення нею трирічного віку.

    Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Відповідно до законодавства приписи Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України та з 9 липня 2007 року відновлена дія ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Однак до прийняття вказаного Рішення Конституційного Суду України до спірних правовідносин застосовуються норми Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлені розміри державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Виходячи з положень зазначеного Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позову в цій частині.

    Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

    В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

    За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    За таких обставин, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення статті 43 Закону № 2240-111 «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який має вищу юридичну силу. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 змісту та обсягу права, наданого Законом є безпідставними.

    З огляду на наведене,  дії управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської  районної  в м .Донецьку  ради щодо встановлення розміру і виплати ОСОБА_3  державної допомоги на дитиною судом визнаються такими, що порушують конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат, який відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Приймаючи до уваги викладені обставини, відсутність  ОСОБА_1    до  9 липня 2007 року суб'єктивного права на отримання державної соціальної допомоги на дитину в більшому розмірі ніж виплачено Управлінням та факт його порушення, суд не вбачає законних підстав для поновлення позивачці строку звернення з адміністративним позовом.

    Що стосується решти позовних вимог, то приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1  суб'єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала своїх соціальних зобов'язань перед позивачем відносно виплат щорічної разової грошової допомоги з 9 липня 2007 року у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачкою до суду з адміністративним позовом за захистом свого права визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України цей строк підлягає поновленню.

    Суд приймає до розрахунків  прожитковий мінімум встановлений законом України «Про державний бюджет на 2007 рік»  на дітей віком до 6 років: з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

    З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги по догляду за дитиною –  ОСОБА_1  становить:  23 доби у липні 2007 року – 247,71 грн. ( 463 : 31 х23)- 95,68 , у серні 2007 року - 303,36 грн. (463-132,64), у вересні 2007 року –328,55 грн. (463-134,45), у жовтні 2007 року 333,87грн. (470-136,13), у листопаді 2007 року – 329,95  грн.(470-140,05), у грудні 2007 року –  325,90 грн. (470-144,10)  а загалом за 2007 рік – 1869,34  грн.

   Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про покладання зобов'язання на відповідача нарахування і виплати за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоплаченої суми державної грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період на у  розмірі  1869,34  грн.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів для виплати відповідної допомоги, оскільки відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, тобто, фактично вимога Позивача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян  на соціальний захист.

За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. 

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною засновані на принципі юридичної визначеності.

Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.     Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Позивач має дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років.

Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають діти.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення грошової допомоги за 2008 рік , судом встановлено наступне .

Підпунктом 7 пункту 23 розділу II ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", внесено зміни до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідно до яких, допомога по догляду за дитиною  до  досягнення   нею   трирічного   віку  надається  у  розмірі, що дорівнює    різниці    між    прожитковим    мінімумом,    встановленим    для працездатних   осіб,   та   середньомісячним   сукупним   доходом   сім'ї   в розрахунку   на  одну  особу  за  попередні   шість  місяців,   але  не   менше 130 гривень.

Одночасно, внесено зміни до пункту 3 розділу VIII цього закону, на підставі   яких,   допомога   по   догляду   за   дитиною   до   досягнення   нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року -  100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних   осіб,   та   середньомісячним   сукупним   доходом   сім'ї   в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Також, визначено, що з 1 січня 2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років виплачується виключно за нормами ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду ці положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", неконституційними не визнані.

Зазначені зміни прийняті 28 грудня 2007 року, набули чинності з 1 січня 2008 року і, на сьогодні, є чинними.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошової допомоги по догляду за дитиною за 2008  рік  задоволенню не підлягають.

    Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

    Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у  2008   році   діє правомірно, та неправомірно не сплачувало допомогу позивачки на утримання дітей до трирічного віку у період з 9  липня по грудень 2007 року, ураховуючи, що недоплата допомоги становить 1869,34  грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 41, 42 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», керуючись ст.ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, суд, –

                    П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1   задовольнити частково.

    Пропущений ОСОБА_1  строк звернення з адміністративним позовом до суду поновити.

    Визнати дії управління  праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради в частині недоплати ОСОБА_1   допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з 9 липня по 31 грудня 2007 року неправомірними.

    Зобов’язати управління  праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради зробити на користь ОСОБА_1    перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі  передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

      Стягнути з  управління  праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради   за рахунок коштів Державного бюджету України  на користь кузнецової ОСОБА_4   недоплачену  допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у  розмірі 1869,34  (однієї тисячі вісімсот шістдесят дев’ять гривень 34 копійок).

    У задоволені решти позовних вимог  ОСОБА_1   відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: