Справа №22-3712/2006р.

Головуючий у 1 інстанції Поліщук І.О. Доповідач суддя Мартинова К.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді МартиновоТ К.П.,

суддів Доценко Л.І., ОверіноїО.В.,

при секретарі Карповій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, і

ВСТАНОВИЛА:.

У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому також просив зобов'язати ОСОБА_3 провести заміну системи каналізації та водопроводу, а також сантехнічного обладнання санвузлу в належній їй на праві власності квартирі № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 за її рахунок, посилаючись на те, що в грудні 1998 року придбав квартиру №НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1. Над його квартирою розташовані квартира № НОМЕР_3 та квартира № НОМЕР_1, належні на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Після придбання квартири він провів в ній реконструкцію, та отримавши згоду відповідних інстанцій, відкрив салон архітектурних форм. Оскільки відповідачка ОСОБА_3 з 2001 року постійно заливає його квартиру, в зв'язку з несправністю системи каналізації та водопроводу в її квартирі, він вимушений звернутися з позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримав та просив суд їх і задовольнити. Крім того повідомив суд про те, що рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 23.07.2002 р. ОСОБА_3 зобов'язана не перешкоджати проведенню ремонтних робіт по заміні труб водопостачання в належній їй квартирі № НОМЕР_1, будинку АДРЕСА_1 за його рахунок. Ремонтні роботи повинні бути проведені за рахунок коштів ОСОБА_1, в частині проведення ремонтних робіт по заміні труб водопостачання в квартирі відповідачки рішенням суду допущено негайне виконання рішення суду. Оскільки, в день ухвалення рішення 23.072002 р., відповідачка відмовилася впустити в свою квартиру працівників ЖЄО для проведення ремонтних робіт, про що складений відповідний акт, продовжувалися заливи та замокання його квартири збоку відповідачки, її діями ОСОБА_1 нанесена матеріальна шкода у розмірі 2882 грн., яку він просив стягнути з ОСОБА_3 Крім того не правочинними діями відповідачки ОСОБА_1 нанесена моральна шкода, розмір якої він оцінює також в 2882 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконав рішення суду від 23.072002 року, яким повинен був провести ремонтні роботи в її квартирі по заміні труб, тому її вини в затопленні його квартири не має.

Рішенням суду від 27 березня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено та відповідно до п. 2 ст. 380 ЦПК України вирішено питання про поворот виконання рішення суду і зобов"язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 стягнуті з неї за скасованим рішенням грошові кошти в розмірі 899,10 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_3, районний суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не доказав факт затоплення свого помешкання в вересні 2002 року, не виконав рішення суду, яким зобов'язаний був відремонтувати водопостачальну систему в квартирі ОСОБА_3.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, тому що справа розглянута з порушенням норм процесуального та матеріального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в зв"язку з затопленням його квартири № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, яке сталося в вересні 2002 році з вини ОСОБА_3, яка проживає на другому поверсі цього ж будинку в квартирі №НОМЕР_1. При цьому позивач посилається на акти від 27.09.2002 року та 14.10. 2002 року, які складені представниками ЖЕД 74 та висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № НОМЕР_4 від 03.12.2002 року.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення,   яким   суд,   виконавши   всі   вимоги   цивільного  судочинства,   вирішив  справу   згідно   із   законом.

Обгрунтованим с рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В порушення вимог закону суд ухвалив рішення без з'ясування належним чином обставин справи, тобто не розглянув позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 440 ЦК України 1963 року, який діяв на момент виникнення правовідносин, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

При розгляді справи суд не перевірив акти від 27.09.2002 року та від 14.10.2002 року, на які посилається позивач, як на доказ факту затоплення його квартири з вини відповідачки, не опитав в якості свідків осіб, які складали вказані акти. Крім того суд не встановив дійсну причину затоплення та замокання квартири позивача, не встановив вину та причинний з"язок між шкодою та діями відповідача та неправомірність дій відповідача, не перевіривши акт державного виконавця ВДВС Іллічівського районного управління юстиції м. Одеси від 23.07.2002 року / а.с. 147/ про відмову ОСОБА_3 допустити працівників ЖЕД-74 в свою квартиру для проведення ремонтних робіт, та відхилив його як доказ без перевірки шляхом допиту в якості свідків осіб, які приймали участь в складанні цього акту.

Оскільки судом не виконані норми процесуального права ст. ст. 10, 11, 57, 213 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з п. 5 ст. 311 ЦПК України вказане порушення тягне за собою скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд. Цей недолік суду не міг бути усунутий ухваленням додаткового рішення, оскільки з приводу встановлення факту затоплення, причин затоплення квартири позивача та вини заподіювача шкоди, сторони не давали пояснення та не надавали доказів.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України сприяти всебічному і повному з"ясуванню обставин справи, належним чином встановити обставини справи, визначити характер спірних правовідносин, застосувати норми матеріального права, які безпосередньо регулюють спірні відносини та ухвалити рішення суду з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 304,307,311 ч. 1 п.5,313,314,315,317/319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.