Справа № 2- 237/10

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ         УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року                                                                            м. Мелітополь

                       Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області   у складі:

головуючого               судді   Марущенко М. В.,

при секретарі              Павловій Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного офісу Публічного акціонерного Товариства «Акцент-Банк» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

  ВСТАНОВИВ

              ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного офісу Публічного акціонерного Товариства «Акцент-Банк» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

 В обґрунтування позову позивачка в судовому засіданні, посилається на те, що 06.11.2007 року вона була прийнята на роботу до Запорізької дирекції «Акцент-Банк» на посаду експерта. 06.10.2008 року. Вона неодноразово зверталася до відповідача про звільнення її за ст. 36 КЗпП України, але її було звільнено за ст. 38 КЗпП України, з чим вона не згодна, і вона вважає це звільнення незаконним. Крім того, з моменту звільнення їй ніхто не повернув трудову книгу та не розрахувався з нею, тому вона просить суд стягнути з відповідача суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07.10.2008 року по дату подання позову, до 21.09.2009 року. 16.02.2010 року позивачка надала заяву про збільшення позовних вимог, де просила стягнути з відповідача 25560,00 грн.

Представник відповідача заперечував проти позову, пояснивши, що ОСОБА_1 дійсно з 06.11.2007 року працювала в Запорізькій дирекції «Акцент-Банк» на посаді експерта. 06.10.2008 року позивачку було звільнено з банку за власним бажанням, за її заявою, тому, вони просять відмовити в позові. Також представником були надані документи, про зміну назви банку на Публічне акціонерне товариство «Акцент Банк». Трудову книжку позивачці було повернуто поштою, але довести вони цей факт не можуть.

Вислухав сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 наказом від 06.11.2007 року (а.с.23),  була прийнята на працю до Головного офісу закритого акціонерного банку «Акцент-Банк» на посаду експерта. 03.10.2008 року ОСОБА_1 надала до банку заяву про її звільнення за власним бажанням (а.с.28), і наказом від 06.10.2008 року була звільнена з «Акцент Банку». Цей факт підтверджується листом з Прокуратури індустріального району м. Дніпропетровська (а.с.4), яка проводила перевірку законності підстав звільнення ОСОБА_2 з підприємства.

Згідно вимог ст.233 ч.1 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про   вирішення  трудового спору до суду в трьохмісячний термін зі дня, коли він дізнався про порушення свого права, а по справам про звільнення в місячний термін.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 03.10.2008 року  надала заяву про її звільнення з підприємства за власним бажанням. 06.10.2008 року її було звільнено. Як пояснила сама позивачка про її звільнення їй стало відомо 07.10.2008 року, але про поновлення її  на роботі  вона нікуди не зверталася до 21.09.2009 року. Тобто вона пропустила термін звернення до суду по причині, яку в судовому засіданні  не пояснила, тому суд вважає за необхідне відмовити позивачці в задоволенні цієї частини вимог позову.

Згідно вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.  116 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні, трудову книжку відповідач не видав позивачці в день її звільнення. Як видно з матеріалів справи (а.с.4,5,8), позивачка неодноразово зверталась до відповідача з вимогою видати їй трудову книжку, але до сьогоднішнього дня трудову книжку вона не отримала. Ці обставини унеможливили їй поступити на роботу в другому місці, або звернутися до центру занятості  з вини відповідача, вона не змогла працевлаштуватись.

Згідно ч.4 ст. 235 КЗпП  України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

В зв’язку з тим, що трудову книжку позивачці до цього часу не видано по вині відповідача, в зв’язку з чим вона не змогла працевлаштуватись, відповідач повинен виплатити їй середній заробіток з дня звільнення до сьогоднішнього дня, тобто з 07.10.2008 року до 18 лютого 2010 року.

 Розрахунок виплат згідно Постанови  Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» провадиться згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 зі змінами, згідно якої середній заробіток ОСОБА_1 за день дорівнює 52,57 грн., тобто за останні фактичні два місяця роботи заробітна плата позивачці складала: за 23 робочих дня липня 2008 року -  1174,48 грн., за 21 робочий день серпня 2008 року - 1138,79 грн., тобто 2313,27 грн. / 44 робочих дня, що дорівнює 52,57 грн.

Згідно цього розрахунку за 2008 рік:

19 робочих  днів жовтня 2008 року  складає – 988,83 грн.,

20 робочих  днів листопада 2008 року  складає – 1051,40 грн.,

23 робочих  днів грудня 2008 року  складає –  1209,11 грн.,  

За 2009 рік:  

15 робочих  днів січня 2009 року  складає – 788,59 грн.,

20 робочих  днів лютого 2009 року  складає – 1051,40  грн.,

21 робочий  день березня 2009 року  складає – 1103,97 грн.,

22 робочих  днів квітня 2009 року  складає – 1156,54 грн.,

20 робочих  днів травня  2009 року  складає – 1051,40 грн.,

21 робочий  день червня 2009 року  складає – 1103,97 грн.,

23 робочих  днів липня 2009 року  складає – 1209,11 грн.,

20 робочих  днів серпня 2009 року  складає – 1051,40 грн.,

22 робочих  днів вересня 2009 року  складає – 1156,54 грн.,

22 робочих  днів жовтня 2009 року  складає – 1156,54 грн.,  

21 робочих  днів листопада 2009 року  складає – 1103,97 грн.,

23 робочих  днів грудня 2009 року  складає – 1209,11 грн.,

За 2010 рік:

15 робочих  днів січня 2010 року  складає – 788,55 грн.,

14 робочих  днів лютого 2010 року  складає – 735,98 грн., тобто загальна сума  середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає 17926, 41 грн., яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, в іншій частині відмовити.

              Керуючись ст.ст. 47, 116, 233 ч.1, 235 ч.4 КЗпП України, Постановою  Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 зі змінами, ст.ст. 10, 60, 130, 212-214, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

           Позов ОСОБА_1 до Головного офісу закритого акціонерного банку «Акцент-Банк» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.

    Стягнути з Публічного акціонерного Товариства «Акцент-Банк», розташованого: м.Дніпропетровськ, Батумська, 11, на користь ОСОБА_1, яка мешкає м. Мелітополь, Запорізької області, бул. 30 років Перемоги, 23/60 суму  середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу ОСОБА_1 в період з 07 жовтня 2008 року по 18 лютого 2010 року – 17926,41 гривню.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного Товариства «Акцент-Банк», розташованого: м.Дніпропетровськ, Батумська, 11 на користь держави 179,26 гривень – держмита, 120,00 гривень – за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

             Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                Суддя Мелітопольського  

                  міськрайонного  суду                                                     ОСОБА_3