ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

06 червня 2006 р.

№ 17/288-05-9692

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

Т.Б. Дроботової -головуючого Н.О. Волковицької Л.І. Рогач

 

за участю представників:

 

позивача

не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

 

відповідача  третьої особи

не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) -          ОСОБА_1; -          не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Одеського національного університету імені І.І.Мечнікова

 

на рішення

господарського суду Одеської області від 16.11.2005 року

 

у справі

№ 17/288-05-9692 господарського суду Одеської області

 

за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

 

до  третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приморської районної адміністрації Одеської міської ради  -          Одеський національний університет імені І.І.Мечнікова; -          Одеська міська Рада

 

про	визнання права власності

 

ВСТАНОВИВ:

 

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до  Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на самовільно реконструйоване приміщення магазину загальною площею 156,58 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи позов статтями 4, 16, 48, 49 Закону України “Про власність” та частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України; при цьому позивач зазначає про відсутність порушень прав третіх осіб при самовільному будівництві та додержання цільового призначення земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2005 року (суддя Зуєва Л.Є.) позов задоволено; визнано право власності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на реконструйовану будівлю магазину загальною площею 156,58 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Судове рішення мотивовано правомірним набуттям права власності позивачем на спірний об'єкт, відсутністю порушень прав третіх осіб при проведенні реконструкції спірного об'єкту, статтями 328, 376 Цивільного кодексу України, що передбачають підстави та порядок визнання права власності на самовільно збудоване майно, статтями 4, 48, 49 Закону України “Про власність”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова та Одеську міську раду; ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. апеляційну скаргу відповідача -Приморської районної адміністрації Одеської міської ради -на рішення від 16.11.2005р. залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського  процесуального кодексу України.  

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням місцевого суду, до касаційної інстанції в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернувся Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова як  особа, що вважає порушеними її права як власника спірного майна та користувача земельної ділянки, на якій розташовано самовільно реконструйований об'єкт, оскільки його не було залучено до участі у справі у місцевому господарському суді, а в апеляційній інстанції скаргу було залишено без розгляду, а прийняте судове рішення стосується його майнових прав; просить скасувати рішення місцевого суду та передати справу на новий розгляд до місцевого суду.

При цьому скаржник покликається на перебування спірного приміщення на його балансі на правах оперативного управління та знаходженні земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у його постійному користуванні згідно державного акту за рішенням Одеської міської ради від 25.11.2001р., з огляду на що не залучення його до участі у справі у місцевому суді, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Сторони та третя особа -Одеська міська рада - не направили відзив по суті позовних вимог; не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 111¹⁰ Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв постанову, яка стосується прав і обов'язків сторін, які не були залучені до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, предметом позову є визнання права власності на самовільно збудоване майно відповідно до положень статті 376 Цивільного кодексу  України.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету  Одеської міської ради позивачу було видане свідоцтво НОМЕР_3 про право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; відповідно до узгодженого проекту реконструкції магазину в 2004 році для здійснення торгівельної діяльності первісна будівля була доповнена другим поверхом загальною площею 39,84 кв.м., внаслідок чого загальна площа реконструйованого приміщення склала 156,58 кв.м.

Керуючись статтею 41 Конституції України та статтями 4, 48, 49 Закону України “Про власність” господарський суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо захисту його майнових прав та інтересів у спосіб, передбачений статтею 376 Цивільного кодексу України.

Однак судова колегія вважає висновок місцевого суду таким, що не ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване майно може бути  за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї  мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; тобто, вказана норма законодавства надає можливість судового визнання права власника земельної ділянки на самочинно збудований ним на цій ділянці об'єкт.

Згідно частини 5 цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, судове рішення про визнання права власності на самочинно збудоване майно безпосередньо стосується цивільних прав та обов'язків  осіб, у чиїй власності чи користуванні перебуває земельна ділянка, на якій розташовано спірний об'єкт.

Для правильного вирішення вказаного спору суду належало з'ясувати наявність  підстав для перебування земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт, у використанні позивача, а за відсутності належних та допустимих доказів правомірності такого перебування (державного акту на земельну ділянку)   з'ясувати власника (користувача) спірної земельної ділянки та його позицію щодо поданого позову.

Натомість судове рішення не містить встановлених обставин справи щодо знаходження земельної ділянки у власності чи користування позивача, доказів, що підтверджували б вищевказані обставини, зазначення осіб, що користуються земельною ділянкою за місцем розташування спірного об'єкту.

Згідно державного акту на право постійного користування землею Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова у постійне користування надано земельну ділянку площею 37,0139 гектарів згідно з планом землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів ОНУ ім. І.І. Мечникова за рішенням Одеської міської ради народних депутатів від 17.04.2001р.

За планом землекористування до меж цієї земельної ділянки включено ділянку № 3 (АДРЕСА_1) для експлуатації та обслуговування ботанічного саду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова та Одеську міську раду, однак апеляційну скаргу не було розглянуто по суті під час здійснення апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняте по справі судове рішення не може  вважатись законним та обґрунтованим, оскільки в порушення частини 2 статті 111¹⁰ Господарського процесуального кодексу України воно прийнято стосовно прав та обов'язків осіб, не залучених до участі у справі.

З огляду на це, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а справа -  направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Одеського національного університету імені І.І.Мечнікова задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. у справі № 17/288-05-9692 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

 

 

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

 

Судді :                                                                                            Н. Волковицька   

    

 

                                                                                                       Л. Рогач