Справа №2-551/2007

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

РІШЕННЯ

Іменем України

02  березня 2007 року                                                                                                     м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого - судді Коверзнева В.О., при секретарі - Бабич В.Д.,

з  участю: позивача, представника відповідача (Державної виконавчої служби) -

Карпуся С.В., співвідповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби у Деснянському районі міста Чернігова, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виключення майна з акту опису та звільнення з-під арешту,

встановив:

08.11.2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про виключення з акту опису й арешту майна (ІНФОРМАЦІЯ_1) від 10.11.2005 року легкового автомобіля CITROEN ХМ, 1991 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, на який звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості її чоловіка - відповідача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1

В обґрунтування позову зазначила, що вказаний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, і згідно ст. 73 СК України вказана обставина виключає можливість звернення стягнення на нього за зобов'язанням одного з подружжя.

Ухвалою суду від 09.11.2006 року задоволено заяву позивачки і в забезпечення позову заборонено відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по реалізації арештованого автомобіля.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала.

Представник відповідача та співвідповідач ОСОБА_1 позов не визнали.

Співвідповідач ОСОБА_3 та його представник не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини. Позивачка перебуває в  шлюбі  з  співвідповідачем ОСОБА_3  з 30.04.1988 року. 06.04.2002 року вони придбали легковий автомобіль CITROEN

ХМ, 1991 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 (далі по тексту -Автомобіль). Не зважаючи на те, що Автомобіль зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, в силу ст. 22 КпШС України, він є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до умов договору позики від 24.09.2003 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 позику в сумі 15000 грн., яку останній зобов'язався повернути до 24.09.2004 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 у заставу Автомобіль. Договір застави від 25.09.2003 року укладений за письмовою згодою позивачки і посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4. (а.с. 38 - 41). У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не виконав умови договору і не повернув суму позики, 25.08.2005 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинила виконавчий напис про стягнення з нього заборгованості та нотаріальних витрат в розмірі 15250 грн, за рахунок заставленого майна. На виконання виконавчого напису 10.11.2005 року державний виконавець Карпусь С.В. описав заставлений Автомобіль та наклав на нього арешт (а.с. 6, 7, 29).

Відповідно до ст.ст. 1, 6, 20 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 року № 2654-ХП (далі по тексту - Закон) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників. Заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 56 Закону, у випадках, коли після укладення договору застави законодавством встановлено правила, які погіршують становище заставодавця та (або) заставодержателя, умови договору зберігають силу на весь строк його дії.

З наведеного вбачається, що виконавчий напис про звернення стягнення на заставлений Автомобіль відповідає вимогам закону, а тому накладення на нього арешту відповідачем є правомірним.

Враховуючи те, що СК України та ЦК України набули чинності з 01.01.2004 року, тобто після укладення договору застави, а встановлені ними правила, щодо порядку звернення стягнення на майно, яке перебуває у спільній власності (ст. 73 СК України, ст. 371 ЦК України) погіршують становище заставодержателя - відповідача ОСОБА_1, виходячи з вимог ст. 56 Закону, вони на спірні правовідносини не поширюються.

Зазначене в сукупності, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 154, 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 1, 6, 20, 56 Закону України "Про заставу", суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби у Деснянському районі міста Чернігова, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виключення майна з акту опису відмовити.

Вжиті ухвалою суду від 09.11.2006 року заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви.