Справа №2-А-61/2007

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

ПОСТАНОВА                 Іменем України

01 березня 2007 року                                                                                                   м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого - судді Коверзнева В.О., суддів - Алексеєвої В.В., Клопота С.Л., при секретарі - Бабич В.Д.,

з участю: позивача, представника УМВС України в Чернігівській області -Хропатого Б.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Чернігівській області, МВС України про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

27 листопада та 01 грудня 2006 року позивач звернувся до суду з адміністративними позовами до відповідачів про визнання необгрунтованими відповідей на його заяви від 20.06.1996 року та від 07.02.2000 року, зобов'язання провести службову перевірку на підставі якої внести зміни до наказу про його звільнення з органів внутрішніх справ від 22.05.1985 року НОМЕР_1, а також порушення проти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальної справи за ч.2 ст. 367 КК України.

Ухвалою колегії суддів від 12.12.2006 року позови об'єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 01.03.2007 року провадження у справі в частині вимог про порушення відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальної справи за ч.2 ст. 367 КК України закрито.

У судовому засіданні позивач позов підтримав і наполягав на задоволенні.

Представник УМВС України в Чернігівській області наполягав на застосуванні річного строку звернення до суду та відмові у задоволенні позову.

Представник МВС України не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Наказом УВС виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 22.05.1985 року НОМЕР_1 позивача звільнено з органів внутрішніх справ за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, яке виразилося у приховуванні злочинів від обліку, неприйнятті по них рішень, втрату пильності та почуття особистої відповідальності, що призвело до зрощування з раніше засудженими особами, а також вчинення аморальної поведінки.

Не погоджуючись з формулюванням причини звільнення 20.06.1996 року він звернувся до відповідача із заявою, наполягаючи на доведенні правомірності звільнення або зміні формулювання причини звільнення. Після проведення службової перевірки, 22.07.1996 року відповідач письмово повідомив позивача про відсутність підстав для зміни формулювання причини звільнення.

07.02.2000 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про приведення формулювання причини звільнення відповідно до вимог законодавства. Листом від 17.02.2000 року позивача повідомлено про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.

Позивач вважає прийняті рішення формальними і просить зобов'язати відповідачів провести повторну перевірку його заяв, на підставі якої внести в наказі про звільнення необхідні зміни.

У судовому засіданні він пояснив, що наполягає на виключенні з мотивувальної частини наказу негативних відомостей про виконання ним службових обов'язків в органах внутрішніх справ. Також наполягав на поновленні строку звернення до адміністративного суду, обґрунтовуючи вказане тим, що не мав можливості ознайомитися з усіма матеріалами службової перевірки, через їх таємність.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу ст. 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У судовому засіданні позивач не заперечував отримання письмових повідомлень відповідача про результати розгляду його заяв від 20.06.1996 року та від 07.02.2000 року. Таким чином, будучи своєчасно і належним чином сповіщеним про результати розгляду поданих заяв позивач оскаржив дії відповідачів лише наприкінці 2006 року, і таким чином пропустив річний строк звернення до суду. Неможливість ознайомлення з усіма матеріалами службової перевірки через їх таємність не перешкоджало позивачу своєчасно оскаржити дії відповідачів до суду.

За викладених обставин, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду неповажними, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 99, 100, 158 - 163, 186 КАС України, суд

постановив:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УМВС України в Чернігівській області, МВС України про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд міста Чернігова. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.