Справа № 994   2006 р.                                              Головуючий у І інстанції: Дідик В.В.

Категорія 28                                                                                           Доповідач: Дроботя В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня 13 дня Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду   Закарпатської  області   в   складі:

Головуючого - Дроботі В.В., суддів - Власова С.О., Кожух О.Л.,

при секретарі Гусар Н.В.,

з участю  позивача ОСОБА_1,   відповідача

ОСОБА_2,   його   представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 травня 2006 року, -

встановила:

ОСОБА_1   пред'явила до ОСОБА_2 позов про виселення.

Позивачка зазначала, що вона є наймачем трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. В ній проживають і прописані вісім осіб, в тому числі й відповідач. Після розірвання шлюбу з її донькою відповідач почав вести протиправний спосіб життя і зловживає спиртними напоями, погрожує її донці та неповнолітнім дітям застосуванням фізичної сили, ображає їх. За цю поведінку відповідач попереджався органами внутрішніх справ м. Мукачево, але заходи попередження позитивних наслідків не дали.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила виселити відповідача з квартири без надання іншого житла.

Рішенням суду позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати, надіславши справу на новий розгляд. Вказує на те, що суд безпідставно на підставі одного факту попередження виселив його без надання іншого жилого приміщення. Окрім того, суд не залучив до участі у справі Мукачівський міськвиконком, який є власником спірної квартири.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 116 Житлового кодексу України якщо член сім'ї наймача або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

По справі доведено, що відповідач є колишнім членом сім'ї позивачки, оскільки шлюб між донькою позивачки ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 15 січня 2004 року розірвано.

Спірна квартира складається з двох кімнат житловою площею 47,0 кв.м. В ній, окрім відповідача, проживають ще шість осіб, в тому числі троє неповнолітніх.

Після розірвання шлюбу відповідач систематично порушував правила співжиття, у зв'язку з чим робив неможливим для позивачки, яка є наймачем квартири, проживання в цій квартирі.

Так, 17 квітня 2005 року відповідач за місцем свого проживання у нічний час у нетверезому стані влаштував сварку, під час якої погрожував колишній дружині фізичною розправою.

За вказане порушення начальник Мукачівського МВ УМВС 23 квітня 2005 року зробив відповідачу офіційне попередження про недопустимість антигромадської поведінки за ст.ст. 296, 129 КК України.

Повторно у вересні 2005 року відповідач за місцем свого проживання висловлювався на адресу позивачки нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою.

За вказане порушення начальник Мукачівського МВ УМВС 24 вересня 2005 року зробив відповідачу офіційне попередження за ст.ст. 129, 296 КК України про недопустимість антигромадської поведінки.

Зазначені обставини ствердженні відмовними матеріалами Мукачівського МВ УМВС, дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду.

Таким чином, по справі доведені факти систематичного порушення відповідачем правил співжиття в квартирі, де проживають його колишня дружина та її мати.

Висновок суду про виселення ОСОБА_2 з квартири без надання іншого житла ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам ст.   116 ЖК України.

Доводи скарги до уваги прийняті бути не можуть.

Зазначеним вище доказами доведені факти систематичного порушення правил співжиття, а не поодинокий факт порушення.

Потреби у залученні до участі у справі Мукачівського міськвиконкому у суду не було, оскільки даний спір його права та інтереси не зачіпає і не ущемлює.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України,   колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :                                                                                      Дроботя В.В.

Судді:                                                                                                 С.О. Власов.

О.А. Кожух