Справа №22-924/06 Головуючий у 1 інстанції: Монич О.В.
Категорія : 42 Доповідач : Готра Т.Ю.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючої: Готри Т.Ю.,
суддів : Ігнатюка Б.Ю., Мацунича М.В.,
при секретарі: Махмутовій В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 4 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні майном та відшкодування моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні майном та відшкодування моральної шкоди,-
встановила:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у її володінні знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1, що межує з подвір»ям будинку відповідача ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, який самовільно замурував конструкцією з листового металу вікно розміром 80x110 см., що виходить у подвір»я його будинку вважаючи, що через це вікно вона може спостерігати за його приватним життям.
Дане вікно передбачено проектною документацію, а тому вважає, що відповідач не вправі був самочинно замуровувати це вікно.
Посилаючись на те, що протиправні дії ОСОБА_2 перешкоджають їй у здійсненні права користування і розпорядження власним майном, порушують її права, як власника, просила зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у володінні та користуванні належним їй житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом знесення металевої конструкції, якою замуроване вікно вказаного будинку і привести таке у попередній стан, а також стягнути з відповідача на її користь 10000 грн. моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях у зв»язку з порушенням її законних прав та інтересів, втратою душевного спокою, сну, нервових зривах через постійні сварки з відповідачем та вимушених змінах звичайного способу її життя. Також просила стягнути з відповідача на її користь 500 грн. за послуги адвоката та 125 грн. сплаченого державного мита.
ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні майном та відшкодування моральної шкоди.
У заяві вказував, що відповідачка ОСОБА_1, яка проживає у сусідньому будинку АДРЕСА_1, стіна якого виходить на подвір»я його будинку, без його згоди та згоди попереднього власника самочинно замінила у вказаній стіні будинку вікно розміром 0,50 х 0,40 м. на нове, збільшивши розміри такого до 1,26 х 0,93 м., що знаходиться поряд з його гаражем та облаштувала два нових віконних пройоми
на другому поверсі розміром 0,60 х 0,40 м. та 1,5 х 1,5 м., всього є 6-ть вікон, а також встановила біля огорожі, що розділяє їх подвір»я «вежу» висотою 5м. з оглядом усього його подвір»я, чим порушила його права як користувача подвір»я та будинку, а також спричинила моральну шкоду в розмірі 1650 грн., яка полягає в тому, що він не може вільно користуватися своїм подвір»ям, порушується звичний спосіб його життя, він має робити все з огляду на те, що за його життям спостерігають та побоюватись, що на його подвір»я може проникнути стороння особа.
За наведених обставин просив зобов»язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні його майном, а саме демонтувати вікна, що розташовані на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 у стіні, що межує з його будинком, «вежу» висотою 5м. біля огорожі, що розділяє їх подвір»я, замінити вікно біля гаража на вікно меншого розміру (0,50 х 0,40м), піднявши його на висоту 2,5 м. від землі та стягнути з неї на його користь 1650 грн. моральної шкоди.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 4 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов»язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у володінні та користуванні належним ОСОБА_1 житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом знесення металевої конструкції, якою замуроване вікно вказаного будинку привівши таке у попередній стан.
Стягнуто з ОСОБА_2 на її користь вартість оплачений послуг адвоката в розмірі 500 грн.
В решті вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов»язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у володінні та користуванні належним ОСОБА_2 будинком АДРЕСА_2 шляхом демонтування 7-ми вікон на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 у стіні, що межує з будинком АДРЕСА_2 та замінити крайнє зліва вікно поряд з гаражем на вікно меншого розміру - 0,50м. висотою на 0,70 м. шириною, піднявши його на висоту 2,1 м.
В решті вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити і ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь моральної шкоди і відмовити останньому в позові.
В судове засідання апелянтка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, представника ОСОБА_4, спеціаліста в області дослідження об»ектів нерухомості,будевельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів ОСОБА_5, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Так, відмовляючи ОСОБА_1 у вимогах про стягнення з ОСОБА_2 на її користь моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що така їй діями ОСОБА_2 не спричинена.
Проте, колегія судців із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2 самовільно, без згоди ОСОБА_1, замурував конструкцією з листового металу вікно у стіні належного їй будинку, що виходить у його подвір»я, чим створив їй перешкоди у володінні та користуванні таким.
Встановивши факт порушення прав ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні власним майном, внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, суд першої інстанції зобов»язав останнього усунути перешкоди у володінні та користуванні належним ОСОБА_1 житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом знесення металевої конструкції, якою замуроване вікно вказаного будинку, привівши таке у попередній стан.
В силу ч.З ст.386 ЦК України задоволення вимоги власника, що грунтується на ст.391 цього Кодексу, не виключає пред»явлення до особи, що за наявності вини порушила право власності, вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди відповідно до ч.З ст.386, ст.1166,1167,1192,22,23 ЦК України.
Таким чином, встановивши факт протиправних дій відповідача ОСОБА_2 суд першої інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 на її користь моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях пов»язаних з порушенням її законних прав та інтересів, втратою душевного спокою, сну, нервових зривах через постійні сварки з відповідачем та вимушених змінах звичайного способу її життя, яка на думку колегії суддів підлягає задоволенню у розмірі 500 грн.
Зобов»язуючи ОСОБА_1 усунути перешкоди у володінні та користуванні належним ОСОБА_2 будинком АДРЕСА_2 шляхом демонтування 7-ми вікон на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 у стіні, що межує з будинком ОСОБА_2 та замінити крайнє зліва вікно поряд з гаражем на вікно меншого розміру - 0,50 м. висотою на 0,70 м. шириною, піднявши його на висоту 2,1 м., суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 самочинно, без будь-яких дозволів встановила сім вікон на другому поверсі та збільшила розміри вікна на першому поверсі у стіні власного будинку, чим порушила приватне життя ОСОБА_2, так як через вказані вікна можна вільно оглядати подвір»я ОСОБА_2 і заходити на нього без перешкод через вікно на першому поверсі.
Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції також не може погодитись за таких обставин.
Так, відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Умовою задоволення негаторного позову позивача є встановлення судом факту протиправності дій відповідача.
Однак, дії ОСОБА_1, які полягають у влаштуванні нею на другому поверсі її будинку 7-ми вікон, з яких 6-ть розміщені на оранжереї, та у збільшенні розмірів вікна на першому поверсі у стіні її будинку поряд з гаражем ОСОБА_2, на влаштування яких, ж і на збільшення розмірів таких не потрібна будь-чия згода чи дозвіл, на думку колегії судців не є протиправними, так як згідно Закону України «Про власність» та ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, і які в даному випадку не порушують прав ОСОБА_2 на його приватне життя і не створюють йому перешкод у користуванні власним майном, та як у стіні будинку ОСОБА_1, окрім зазначених вікон, є ще три вікна, згідно технічної документації на
будинок, через які так само, при бажанні, можна оглядати подвір»я ОСОБА_2
Що стосується вікна, розташованого у стіні будинку ОСОБА_1 поряд з гаражем ОСОБА_2, то на думку колегії суддів відсутні підстави для зменшення розмірів такого, оскільки це вікно освітлює кухню площею 11,4 кв.м., на ньому встановлено непрозоре скло, через яке неможливо спостерігати за приватним життям ОСОБА_2, так як воно відкривається з верхнім відкидом, а щодо можливого проникнення через таке сторонніх
осіб на подвір»я ОСОБА_2, то з метою уникнення цього дане вікно слід облаштувати залізною решіткою.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст.309 ЦПК України, слід змінити і ухвалити нове рішення, яким за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 вимоги позивачки в частині моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 500 грн., а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 також задовольнити частково, зобов»язавши ОСОБА_1 усунути перешкоди у володінні та користуванні належним ОСОБА_2 будинком шляхом встановлення залізної решітки на крайньому зліва вікні, що знаходиться поряд з його гаражем, відмовивши у вимогах про усунення перешкод шляхом демонтування 7-ми вікон на другому поверсі ОСОБА_1 та заміни крайнього зліва вікна поряд з гаражем на вікно меншого розміру. В решті рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, Законом України «Про власність», ст.23 ч.2 ст.319, ст. ст. 391,1167 ЦК України, колегія суддів,-
рішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 4 квітня 2006 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 500 грн.
Зобов»язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у володінні та користуванні належним Гуткай Олександру Олександровичу будинком АДРЕСА_2 шляхом встановлення залізної решітки на крайньому зліва вікні, що знаходиться поряд з гаражем, у стіні будинку АДРЕСА_1.
У вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом демонтування 7-ми вікон на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 у стіні, що межує з будинком АДРЕСА_2 та заміни крайнього зліва вікна поряд з гаражем на вікно меншого розміру -0,50м. висотою на 0,70м. шириною, піднявши його на висоту 2,5 м. - відмовити.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.