АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-2029-Ф/08    

Головуючий суду першої інстанції     Лошакова Т. А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції     Ломанова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

26 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м.  Феодосії в складі:

головуючого - судді     Ломанової Л.О.,

суддів     Авраміді Т.С. , Пономаренко А.В.

при секретарі     Петриченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  треті особи -КП ЖЕК № 3,  Виконавчий комітет Феодосійської міської ради АР Крим,  про визначення порядку користування жилою площею,  зміну договору найму жилого приміщення,  за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 липня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення порядку користування жилою площею,  зміну договору найму жилого приміщення на підставі статті 104 Житлового кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим,  що після розірвання шлюбу позивач змушений проживати з колишньою дружиною в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 АР Крим,  загальною площею 41, 5 м2,  в т.ч. жилої -20, 8 м2. У зв'язку з тим,  що між сторонами постійно виникають суперечки з приводу користування жилою площею в квартирі,  позивач просив суд виділити йому у користування 1/2 частину кімнати площею 20, 8 м2,  підсобні приміщення залишити у загальному користуванні. Також позивач просив суд зобов'язати Виконавчий комітет Феодосійської міської ради АР Крим і КП ЖЕК № 3 укласти окремі договори найму жилого приміщення,  оскільки особовий рахунок оформлений на нього,  і він оплачує усі комунальні послуги.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 21 липня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.

Не погодившись зі вказаним рішенням,  позивач подав апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове,  яким задовольнити його позов.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим,  що судом не були взяті до уваги обставини,  які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті,  зокрема те,  що позивач не проживає однією сім'єю з колишньою дружиною -ОСОБА_4,  спільного господарства вони не ведуть,  у кожного свій бюджет,  а тому позивач має право на окрему частку жилої площі в спірній квартирі та право сплачувати тільки за неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3,  суд першої інстанції виходив с того,  що в спірній квартирі є тільки одна кімната,  що виключає можливість виділити кожній зі сторін ізольоване жиле приміщення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів,  оскільки вважає їх обгрунтованими такими,  що грунтуються на законі.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 104 Житлового кодексу України член сім'ї наймача вправі вимагати,  за згодою інших членів сім'ї,  які проживають разом з ним,  укладення з ним окремого договору найму,  якщо жилу площу,  що припадає на нього,  може бути виділено у вигляді приміщення,  яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму,  а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно з частиною 2 статті 63 Житлового кодексу України не може бути самостійним предметом договору найму частина кімнати.

Відповідно до статті 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача,  які проживають разом з ним,  користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки,  що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача,  їх діти і батьки,  однак якщо ці особи перестали бути членами сім'ї наймача,  але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні,  вони мають такі ж права і обов'язки,  як наймач і члени його сім'ї.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_3 є наймачем спірної квартири,  в якій окрім нього зареєстрована відповідач (а.с.  4). Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірваний 9 жовтня 2006 року (а.с.  5).

Оскільки спірна квартира не містить жилої площі,  яку може бути виділено у вигляді окремого приміщення,  колегія судців вважає правильним висновок суду про те,  що виділення ОСОБА_3 1/2 частини жилої кімнати площею 20, 8 м2 є неможливим.

Доводи позивача,  викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції,  оскільки не містять підстав для виділення позивачу жилої площу,  що припадає на нього,  а відтак і підстав для укладення з ним окремого договору найму.

Враховуючи наведене,  колегія суддів приходить до висновку про відсутність у апеляційній скарзі та матеріалах справи підстав для скасування оскаржуваного рішення,  тому апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 липня 2008 року - залишенню без змін.

На підставі наведеного,  керуючись статтею 303,  пунктом 1 частини 1 статті 307,  частиною 1 статті 308,  пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія судців судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 липня 2008 року відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала   суду   апеляційної   інстанції   набирає   законної   сили   з   моменту   її
проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подання
касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.