Справа № 11-2949/08

Категорія: ч.1 ст.286 КК України

Головуючий в 1 інстанції:

Доповідач: Залізняк P.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26.12.2008 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді     Чепура О.М.

суддів     Залізняк P.M., Повзла В.В.

за участю:     прокурора     Красної К.О.

адвокатів     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_1, що діє в інтересах засудженого, на вирок Костянтинівського міськрайсуду Донецької області від 06.11.08р. по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

 Вироком Костянтинівського міськрайсуду Донецької області від 06.11.08р.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець М.Краматорська Донецької області, українець, громадянин України, з середньо-технічною освітою, не одружений, не працюючий, мешкаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до одного року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки; на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання за умовою, що під час встановленого судом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Стягнуто з ОСОБА_3 в доход держави матеріальних збитків у розмірі три тисячі сімсот тридцять одну гривню 08 копійок пов'язаної з лікуванням потерпілої у лікувальному закладі, затрати на проведення судових експертиз у сумі двісті двадцять п'ять гривень 36 копійок на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі п'ять тисяч гривень 00 копійок.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винний у тому, що 22.03.08р. приблизно о 9 год. 50 хв., по проїжджої частині б.Космонавтів у напрямку з боку вул.Ціолковського у бік вул.Громова м.Костянтинівка Донецької області, рухався автомобілем ЗАЗ 1102 д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 У цей самий час, поблизу магазину «Люкс», що розташований на перехресті б.Космонавтів та вул.Громова, на проїжджу частину б.Космонавтів вийшла ОСОБА_4, яка почала рухатись у напрямку з боку вул.Громова у бік вул.Ціолковського м.Костянтинівка Донецької області назустріч транспортним засобам, що рухались.

Водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, у порушення п.12.3 ПДР України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. - при виникненні небезпеки у русі або перешкоди, у вигляді пішоходу ОСОБА_4, що водій ОСОБА_3 об'єктивно спроможний був виявити, не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, у разі чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, заподіяв їй тілесні ушкодження: переломи зовнішніх мищелків правої стегнової кістки та правої більшеберцевої кістки, які відповідно висновку експерта №59/76 від 23.06.08р. відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що потребують для свого одужання строк понад 21 день, що знаходиться у причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_3 п.12.3 ПДР України.

У апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1, що діє в інтересах засудженого, просить вирок суду змінити в частині призначення йому суми відшкодування моральної шкоди до мінімального розміру, оскільки ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині та щиро розкаявся, злочин вчинив неумисно, надав матеріальну допомогу потерпілій на лікування у сумі 1000 грн., позовні вимоги підтримав повністю та добровільно сплатив матеріальну шкоду. Адвокат в своєї апеляції звертав увагу на обоюдне порушення правил дорожнього руху України як водієм так й пішоходом, на їх неувагу на проїжджої частині, у зв'язку з цим, вважає, що сума моральної шкоди не відповідає ступені тяжкості та особі засудженого. В обґрунтування своїх доводів посилався на те, що дружина засудженого вагітна, а він виплатив суму матеріальної шкоди потерпілій, крім того, повинен ще сплатити шкоду за позовом прокурора. Вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення щодо розміру відшкодування моральної шкоди не врахував вимоги ст.1193 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необхідність відмови у задоволенні апеляції, дослідивши матеріали справи у межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія судців вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ст.ст.56, 62 Конституції України, зокрема фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Виходячи з правил ст.ст.28, 49, 50 КПК України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я), має право пред'явити цивільний позов про її відшкодування при розгляді кримінальної справи.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

При розгляді питання про розмір відшкодування засудженим моральної шкоди на користь потерпілої судом першої інстанції були враховані керівні роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001р. №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема, стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, ступень та тяжкість вчиненого злочину тощо.

Крім того, рішення про розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції прийняв з урахуванням принципу розумності, виваженості та справедливості., а також те, що засуджений ОСОБА_3, нехтуючи вимогами правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на пішохода, що намагався перейти проїжджу частину, заподіяв останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Прохання апелянта щодо зменшення розміру призначеної судом моральної шкоди на підставі обоюдного порушення ПДР України як потерпілої так й засудженим, який повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, та вчинив його необережно, щиро розкаявся, позовні вимоги підтримав повністю добровільно сплатив матеріальну шкоду, надав матеріальну допомогу потерпілій на лікування у сумі 1000 грн. - не підлягає задоволенню, оскільки зазначені підстави є неспроможними для цього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Вирок Костянтинівського міськрайсуду Донецької області від 06.11.2008р. по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, залишити без змін.