Справа №11-2801/08    

Категорія: КК України

Головуючий в 1 інстанції: Карпенко О.М,

Доповідач: Залізняк P.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19.12.2008 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді     Чепура О.М.

суддів     Залізняк P.M., Васильєва О.П.

за участю виправданого     ОСОБА_1

захисника     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію захисника -адвоката ОСОБА_3, що діє від імені потерпілого ОСОБА_4, на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 20.10.08р. по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 20.10.08р.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець М.Краматорська Донецької області, українець, громадянин України, з середньо-технічною освітою, неодружений, який має неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючий на З AT «НКМЗ» начальником ділянки комбінату харчування, мешкаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий,

виправданий за ч.1 ст.125 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

За вироком суду ОСОБА_1 виправданий у тому, що він 22.05.08р. приблизно о 21 год. 00 хв., у тамбурі АДРЕСА_2, звинуватив потерпілого у крадіжки мобільного телефону, що належав його сину, наніс ОСОБА_6 удар коліном в область грудної клітини праворуч, а потім, обхвативши руками обличчя потерпілого, наніс два удари потилицею голови о стіну.

Зазначений вирок суду був оскаржений захисником - адвокатом ОСОБА_3, що діє від імені потерпілого ОСОБА_4, який прохав вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, оскільки висновку суду не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів послався на те, що потерпілий не міг надати неправдиві свідчення органу дізнання та суду проти ОСОБА_1, як то зазначено у висновку суду, оскільки ОСОБА_4 мав усі необхідні докази щодо підтвердження його вини. Між тим, при наявності неправдивих свідчень, суддею не було повідомлено про це прокуророві М.Краматорську для притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинення ними злочину проти ОСОБА_1 На думку апелянта, суд прийняв необгрунтоване рішення, постановивши виправданий вирок у відношенні ОСОБА_1  В запереченні на вказану апеляцію захисник - адвокат ОСОБА_2, що діє в інтересах виправданого ОСОБА_1, просить вирок суду залишити без змін, в задоволенні апеляції адвоката ОСОБА_3 - відмовити, посилаючись суперечливість зазначених ним доказів винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи виправданого ОСОБА_1 та його захисника, які вважав вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прохали залишити його без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, розглянувши справу в межах поданої апеляції, приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, за таких підстав.

Відповідно ст.327 КПК України постановлений у справі вирок може бути обвинувальним або виправдувальним, та повинні бути судом мотивовані.

Крім того, частиною 4 цієї статті зобов'язує суд постановляти виправдувальний вирок у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діях підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

В роз'ясненнях п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.1993р., №12 від 03.12.1997р. «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку» зазначається, що у відповідності з ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок зостановлюється: 1) за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місце або відсутній причинний зв'язок між діяннями підсудного і шкідливими наслідками, настанням яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі насліди настали в результаті дій особи, якій заподіяно шкоду, або дії сил природи тощо; 2) за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, коли встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудному, ним вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним, зокрема, якщо воно лише формально містить ознаки злочину, але через малозначність не являє суспільної небезпеки; відсутні інші умови, за яких діяння визнається злочинним (повторність діяння, попереднє притягання до адміністративної відповідальності тощо); діяння вчинено у стані необхідної оборони чи крайньої необхідності; мала місце добровільна відмова від вчинення злочину, а фактично вчинене не містить складу іншого злочину; підсудний не є суб'єктом даного складу злочину; підсудний не досяг віку, з якого він може нести кримінальну відповідальність; 3) за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.

У мотивувальній частині виправдувального вироку належить викласти формулювання обвинувачення, за яким підсудного було віддано до суду; результати дослідження, аналізу і оцінки доказів як тих, що були зібрані на попередньому слідстві, так і поданих в судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину. Включати у недоведеність у виправдувальний вирок формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданого, не допускається.

Як вбачається з резолютивної частини вироку судом першої інстанції ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України був виправданий за відсутності в його діях складу злочину.

Але як видно з мотивувальної частини зазначеного вироку суд першої інстанції при оцінці всіх доказів, досліджених в судовому засіданні, фактично дійшов висновку, що факт злочину встановлено, але досліджені судом докази не підтверджують вчинення його ОСОБА_1 В цьому випадку суд постановляє виправдувальний вирок у зв'язку з недоведеністю підсудного у вчиненні злочину.

Таким чином висновки суду першої інстанції викладені у вироку, містять істотні суперечності, тобто не відповідають фактичним обставинам справи. Висновки суду, викладені в мотивувальній і резолютивній частинах вироку, повинні бути узгодженні між собою і не можуть містити протиріч. Висновки і рішення, викладені в резолютивній частині, повинні логічно випливати з обґрунтування, що міститься в мотивувальній частині.

Відповідно ч.2 ст.369 КПК України вирок із зазначених підстав підлягає скасуванню, оскільки невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи вплинула на вирішення питання про невинуватість виправданого.

При новому розгляді справи суду необхідно повно та фактично розглянути всі обставини справи в їх сукупності, дати оцінку всім доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, та ґрунтуючись на власному переконанні, постановити вирок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 369 КПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_3, що діє від імені потерпілого ОСОБА_4, задовольнити.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 20.10.08р. по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.