апеляційний суд закарпатської області

88000. м. Ужгород, вул. О.Довженка. 7                                 тел/факс: (0312) 61 -53-83

Справа № 22-1018/06                                                          Головуючий у 1 інстанції -Вінер Е.А.

Категорія:                                                                               Доповідач - Панько В. Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

Головуючого -Панька В. Ф.,

суддів - Ігнатюка Б.Ю., Мацунича М.В.,

при секретарі - Карбованець М.В.

з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 4 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів,-

встановила:

Рішенням Свалявського районного суду від 4 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушується питання про скасування рішення суду першої інстанції, як такого, що постановлене з порушенням норм процесуального і матеріального права та ухвалити нове рішення.

Межі оскарження: апелянт вважає, що рішення суду є незаконним й необгрунтованим та неповно з"ясовано обставини, які мають значення для справи, а саме, що від шлюбу, зареєстрованого 16 листопада 1999 року з ОСОБА_4 в них народилося двоє дітей, яких потрібно утримувати і на даний час він ніде не працює .

Заслухавши доповідача, пояснення адвоката позивача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, мотивуючи, що оскільки за період з 2004 по 2005 роки в нього виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 1943 грн.05 коп., яка виникла, у зв"язку  з важким матеріальним становищем його теперішньої сім"ї, і він ледве сплачує по 30 грн. аліментів на утримання свого сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження щомісячно з січня 2004 року по теперішній час, а тому просив звільнити його від сплати заборгованості яка виникла за 2004-2005 рік.

Так, ч.2 ст. 197 СК України встановлено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв"язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Однак, наявні документи в матеріалах справи не можуть давати підстави, що позивача потрібно звільнити від сплати заборгованості по аліментах за 2004 - 2005 роки в сумі 1943 грн.03 коп., згідно розрахунку (а.с.6) порядку передбаченому ст. 197 СК України. Оскільки, якого-небудь документу про те що вищезгаданий важко хворіє в матеріалах справи відсутній та ним не наведено якоїсь істотної обставини, яка б мала істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості по аліментах.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки не спростовують встановлених фактичних обставин справи.

При таких обставинах, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 4 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.