апеляційний суд

ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

88000 м. Ужгород, вул. О.Довженка, №7           тел./факс: (0312) 61-53-83

Справа № 22 - 489Ас/2006 року                                                       Головуючий в суді 1-ї інстанції: Бисага Т.Ю.

Суддя - доповідач : Мацунич М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 липня 2006 року                                                                                                       м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Мацунич М.В.

суддів : Ігнатюка Б.Ю., Панька В.Ф. при секретарі: Карбованець М.В.

за участю : представника відповідача в особі Волошин Т.В. і Дербак Ж.Л.; представника позивача в особі ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород адміністративну справу за апеляційною скаргою Ужгородської митниці на постанову місцевого Ужгородського міськрайонного суду від 22 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, яка діє по дорученню в інтересах ЗАТ "Гружа" до Ужгородської митниці про визнання протиправною та скасування фінансової вимоги від 15.02.2006 року ,-

встановила:

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Ужгородська митниця подала апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати її та прийняти нову постанову, якою відхилити позовні вимог, повністю. Мотивує свої вимоги тим, що постанова місцевого суду є незаконною так-як ухвалена з порушенням норм матеріального права та при неправильному застосуванні вимог процесуального законодавства.

Постановою місцевого Ужгородського міськрайонного суду від 22 березня 2006 року задоволено позовні вимоги, повністю.

В ході апеляційного розгляду представники відповідача в особі Волошин Т.В. та Дербак Ж.Л. підтримали доводи апеляційної скарги і просила суд апеляційної інстанції задовольнити їх, а постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою в позові відмовити.

Представник позивача в особі ОСОБА_1 заперечив вимоги апеляційної скарги, оскільки така суперечить як матеріалам справи так і вимогам цивільного законодавства.

Протягом судового розгляду, судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2005 року десь о 17 год. 30 хв. водієм ЗАТ "Гружа", що керував автомобілем марки Фіат-Івеко д/н НОМЕР_1 рухаючись транзитом через територію України на трасі М-06 поблизу с. Неліпино, Свалявського р-ну скоєно ДТП в наслідок якої через перекидання автомобіля вантаж - яблука був пошкоджений, тобто повністю втраченим. За такої обставини діють вимоги ст. 41 Митної конвекції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 14.11.1975 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та розглянувши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія судців дійшла висновку, що ця скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС Ухраїни розгляд адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Як на підставу незгоди з постановою суду першої інстанції апелянт посилався на те, що водієм ОСОБА_3 після вчинення ДТП не повідомлялось письмово про це митний орган та ніяких заяв про крадіжку (зникнення) вантажу не поступало до органу внутрішніх справ.

Зазначені твердження апелянта не є правомірними, оскільки матеріали справи свідчать про інше. Так близько 17 год.30 хв. 16.11.206 року на трасі М-06 поблизу с. Неліпино, Свалявського р-ну мала місце ДТП в результаті перевертання напівпричепа вантаж "яблука свіжі" повністю висипався на проїзну частину дороги і узбіччя / Лист від 04.01.2006 р., а.с. 22 /.

Як вбачається з пояснення водія ОСОБА_3, після ДТП його було доправлено у лікарню, а після в Свалявський РВ УМВС для складання відповідних процесуальних документів. В його відсутність біля автомобіля з вантажем залишились працівники міліції / а.с. 27 /.

За цих обставин водій ОСОБА_3 отримав реальну можливість повідомити митний орган про ДТП і знищення вантажу тільки наступного дня, тобто 17.11.2005 року, що і зробив заявивши про це усно. Однак посадові особи Свалявської митниці не забезпечили останньому повноцінного виконання вимог пунктів 4.6.3., 4.6.5. Порядку реалізації положень митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням Книжки МДП і цим самим ухилились від виконання своїх безпосередніх обов'язків, що сприяло повному знищенню вантажу, який швидко псується. Крім цього, Свалявська митниця на порушення вимог п. 4.6.6. цього Порядку не взяла вантаж, який висипався з напівпричепа в результаті перевертання під свій контроль.

Не відповідає дійсності та обставина, що після ДТП не звертався водій ОСОБА_3 до органу внутрішніх справ з приводу зникнення вантажу. Так будучи громадянином Сербії він подав заяву до Свалявського РВ від 24.11.2005 року. Із змісту якої вбачається, що мав намір з'ясувати подальшу долю вантажу. А та обставина, що при цьому йому як іноземцю була надана неповноцінна правова допомога не може слугувати підставою для твердження, що він взагалі не цікавився зниклим вантажем.

Та разом з цим, постановою оперуповноваженого відділу КР Свалявського РВ УМВС України в З/о від 08.06.2006 року відмовлено водієві ОСОБА_3 у порушенні кримінальної справи з приводу встановлення вантажу, який був втрачений 16.11.2005 року внаслідок ДТП.

А звідси, колегія суддів констатує, що специфічний вантаж такий як свіжі яблука, який швидко псується був у наслідок ДТП повністю знищений (загинув). А це в свою чергу є тією обставиною для митного органу, що дає підстави для врегулювання цієї ситуації в порядку вимог ст. 41 Митної Конвенції.

З доводами апелянта з приводу того, що ОСОБА_2 не вправі була звертатись до суду з приводу захисту прав ЗАТ "Гружа", колегія суддів не погоджується, зважуючи на таке.

Відповідно до довіреності від 13.02.2006 року, ЗАТ "Гружа" уповноважила позивачку подавати до суду позов у інтересах останнього. Хоч в позовній заяві і не зазначено, що позивачка діє в інтересах ЗАТ "Гружа", однак дана обставина носить формальний характер, оскільки це не впливає на вирішення питання по суті так-як не призвело до неправильного вирішення справи та не являється підставою для скасування судового рішення. Право на звернення акціонера до суду за захистом охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства реалізується тільки за наявності довіреності або коли таке право надано йому статутом / Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року за № 18-рп/2004 /. Таким чином, суд першої інстанції вирішив правильно спір за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, перевірив доводи й заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним доказам, а тому постановлене у справі судове рішення відповідає її матеріалам і вимогам закону та підстав для його скасування немає. Отож, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених статтями 159, 200 КАС України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін .

Виходячи з викладеного та керуючись вимогами статей 198, 200, 205 і 206 КАС України, апеляційний суд -,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Ужгородської митниці - відхилити.

Постанову місцевого Ужгородського міськрайонного суду від 22 березня 2006  року  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.